Цивілізоване лобі альтернативної енергетики

Влада України довгі роки вели розмови про те, як важливо "злізти з голки" російського газу. Розроблялися програми, затверджувалися стратегії, робилися сміливі обіцянки.

Це на словах. На ділі, ті ж самі люди докладали величезних зусиль, щоб газова залежність збереглася.

В авангарді була група Дмитра Фірташа, яка робила бізнес на поставках російського газу, і щільно співпрацювала з "Газпромом". Її агентом у владі був Юрій Бойко - в різний час міністр енергетики, віце-прем'єр і навіть партнер Віктора Януковича по полюванню.

Зусиллями цих людей, Україна до початку військового конфлікту на Донбасі опинилася в щільній енергетичної залежності від Росії. І коли Кремль пригрозив відключити поставки газу в нашу країну, стало очевидно: взимку 2014/2015 року в квартирах громадян буде холодно, а промисловість повинна буде вирішувати свої проблеми самостійно.

Намагаючись вирішити назріваючу проблему, Кабмін цілком тверезо вирішив примусово вилучати видобутий газ у приватних видобувних компаній. Однак цього, звичайно ж, недостатньо для зняття залежності від Росії.

Нарешті, погляди уряду реально звернулися до альтернативних видів палива. Вперше воно планує реально робити заміщення російського газу, переводячи опалення на дрова, тріски, солому, торф, вугілля та інші види палива.

Звичайно, завдяки бездіяльності урядів Тимошенко-Азарова, втрачено величезну кількість часу. Котельні не будуються за один день, і тим більше їх не починають будувати за три місяці до початку опалювального сезону. Але такі реалії, які диктує війна на Сході України. Один з її елементів, за задумом росіян, - це холодні труби в будинках українців прийдешньої взимку.

Є ще одне важливе питання. У держави немає грошей, щоб будувати котельні на новому паливі. Значить, цим має зайнятися бізнес. А йому потрібно створити для цього умови.

Розмова з головою біоенергетичних асоціації України Георгій Гелетуха стався ще до того, як бойлери в столиці стали дефіцитом. Ми обговорили як раз ті заходи, якими уряд збирається заманювати приватний капітал в сферу тепло-і електропостачання.

На порядку денному сьогодні - постанова, програма дій та законопроект, які покликані змінити правила гри на ринку. У тому числі, вони стосуються горезвісного "зеленого тарифу", який є чи не найголовнішим стимулом для приходу приватного капіталу в енергетику.

Недавно уряд зробило спробу "зрізати" розмір компенсацій для окремих галузей альтернативної енергетики. Але в нинішніх умовах, схоже, потрібно робити зовсім інші речі. Тільки якщо приватному капіталу гарантувати швидку окупність проектів, він готовий буде вирішити проблему залежності від російського газу.

***

- Постанова Кабміну №293 від 9 липня 2014 року "Про стимулювання заміщення природного газу в сфері теплопостачання" стосується сектора виробництва теплової енергії для населення в системі ЖКГ.

Цей сектор споживає 10 млрд куб м газу на рік, і це повністю російський газ. Український йде на потреби населення, а його надлишки продаються промисловості.

З 1 липня 2014 населення платить за теплову енергію в ЖКГ 314 грн за Гкал. До цього воно платило на 40% менше. Така ціна виходить за рахунок надання ТКЕ газу по 1091 грн за тис куб м без ПДВ.

Різниця в ціні газу для промисловості і ТКЕ становить майже п'ять разів. Вона покривається субсидіями з держбюджету. Якби теплова енергія для населення вироблялася з комерційного газу - 5241 грн без ПДВ, то її собівартість складала б 913 грн за Гкал.

- Скільки це мільярдів?

- Близько 34,4 млрд грн на рік.

У чому полягає проблема? Якщо хтось хоче замінити газ в ЖКГ, то вартість тепла, виробленого з дров, тріски, пелет буде вище 314 грн за Гкал. Наприклад, 600 грн за Гкал. Різницю між 314 грн і 600 грн не заплатив би ніхто.

Тобто відбувалося стимулювання споживання дорогого імпортного газу, а його заміщення ніхто не хотів стимулювати. Тепер завдяки механізмам, закладеним у постанові, держава стимулює зниження споживання газу.

Наша пропозиція полягала в тому, щоб інвесторам дозволили зайти в цей сектор з іншими джерелами енергії та отримувати гарантований тариф: чи не 913 грн за Гкал, а 822 грн за Гкал, тобто на 10% менше. З них 314 грн за Гкал оплачує населення, а бюджет доплачує ще 508 грн, а не 598, як раніше.

- Сума не сильно велика вийде.

- На кожному мільярді кубів буде зекономлено 0640000000 грн.

- Але це ж капіталовкладення.

- Так, але не державні. Потрібно було вирівняти правила гри. Є запит на більш дешеву теплову енергію, вироблену не з газу. Для держави не має значення її походження. Тепер, заохочуючи вироблення тепла з відновлюваних джерел, держава зможе ще й заощадити 15%.

Документ набуває чинності з 1 жовтня. З цього моменту розраховуватимуться два тарифи: середньозважений по Україні тариф на теплову енергію з комерційного газу і стимулюючий тариф його заміни.

Другий тариф буде прив'язаний до першого і залежатиме від ціни комерційного газу, але буде нижче на 10%. Саме виходячи з нього, буде виплачуватися різниця.

Презентация постановления КМУ по замещению газа. Нажмите, чтобы скачать

Проект постановления	Дополнение к постановлению	Пояснительная записка к постановлению
Постановление Кабмина о замещении природного газа альтернативными видами топлива

- Чи буде наступний уряд обіцяти те ж саме?

- Прописано так, що це буде окрема бюджетна програма вже на 2014 рік. Зараз ці гроші виділяються за статтею "Компенсація тарифів на газ для НАК" Нафтогаз України ", і вони вже в бюджеті є. Необхідний тільки їх перенесення в іншу бюджетну статтю.

- Якщо ми говоримо про опалення, то мова, швидше за все, про невеликі котелень. Як вони будуть врізатися в мережу?

- Типова котельня для ЖКГ - це потужність від 5 МВт до 10 МВт теплової енергії. Думаю, переважно вони стоятимуть поряд з газовими котельнями, щоб не тягнути зайві мережі. Як правило, на таких об'єктах залишилися сховища мазуту або стоїть кілька котлів, а працює тільки один.

Зазвичай там є можливості, щоб "вписатися" в традиційну котельню.

- А місцева влада не будуть протидіяти зведенню комерційних об'єктів на території комунальної власності?

- Є така проблема, але в постанові політично рекомендовано надати таким проектам статус першочергових та пріоритетних. Скажімо так, політичний меседж: "Вам не будуть чинити перешкод".

Поки ще мери і місцеві влади мають оптимістичний настрій і розраховують на включення газу в жовтні. Якщо вони в жовтні зрозуміють, що газу не буде, то буде вже пізно. За великим рахунком, опалювальний сезон буде важким: буде недогреваніе в квартирах, буде відключена гаряча вода.

У жовтні інвестори побачать, що цей механізм запрацював. Є гроші в бюджеті, і ті, хто заміщають газ і виробляють теплову енергію не з газу, отримують ці гроші. Ось це буде дуже сильний сигнал. Зараз до жовтня більшість інвесторів ще чекатимуть і гадати: обдурять - не обдурять.

- Відбуватиметься перетік цих грошей від держави до приватних інвесторів. Цілком можливо, що держава, як звичайно, через казначейство зможе заблокувати виплату цих компенсацій. До цього є готовність?

- Тоді вони повертаються до нинішньої ситуації. Опалювати будинки все одно потрібно, і опалювати будуть газом. Обдурять вони інвестора, але тоді потрібно витратити більше грошей, і ці гроші підуть за кордон. Альтернативні проекти залишать ці гроші тут. Якщо Мінфін думає про економіку в цілому, то це дуже корисний процес.

- Однак міській владі все одно, адже вони не зі своїх коштів компенсують вартість газу.


- Їм простіше з газом, вони чекають, що їм дадуть газ. Однак йтимуть два процеси. Перший - газ буде, але в набагато менших обсягах. Другий - газ буде дорожчати. Можливо, навіть швидше, ніж ми очікуємо.

Якщо взимку люди посидять в холодних квартирах, вони будуть підштовхувати мерів до дій. Ті міста, які перейдуть на альтернативу і забезпечать тепло в будинках, будуть дуже популярні. Адже є міста, які вже роблять це.

- Вони зможуть отримати ці кошти?

- Так, зможуть. Перша ідея була компенсувати кошти тільки новим проектам, але потім ввели кілька обмежень, наприклад, виключили ТЕЦ, і розповсюдили механізм на існуючі котельні.

Тепер існуючі вугільні або біомасового котельні, що опалюють житлові будинки, теж отримають компенсацію. Будь-яка альтернатива газу отримає ці кошти.

- Яким буде тариф, якщо працювати на вугіллі?

- Думаю, на рівні тріски. Постанова зроблено правильно. Воно дає економічний стимул для розвитку будь-якого джерела енергії, крім газу. А на місцях вирішуйте, що вам вигідніше. Хтось торф захоче, хтось дрова, хтось пеллету, а хтось вугілля. Тут глобально дві альтернативи: вугілля і біомаса.

Однак біомаса виграє по екологічним критеріям. Люди, як правило, негативно ставляться до вугільних котельним, не хочуть жити поруч із ними. Навіть вуглевидобувні регіони, наприклад, Донецьк, не хочуть ставити вугільні котельні.

Є ще електрику, але воно буде вигідно, якщо використовувати нічний тариф та існуючі кабелі витримають додаткове навантаження. Є оцінки, що максимум 200 млн куб м газу на рік в Україні можна замінити електрикою саме через обмеження пропускної здатності існуючих електромереж.

- Скільки часу займе перехід?

- Якщо це великий об'єкт, то потрібно будувати не котельню, а ТЕЦ з виробленням електроенергії і тепла. Це питання вже ставиться до "зеленого" ??тарифу. Основний дохід буде йти від продажу електроенергії за "зеленим" тарифом.

Якщо буде прийнятий один із підготовлених на цю тему законопроектів, то питання розблокується. За нашими прогнозами ми може вийти на 2 100 МВт електричної потужності і більш 6 тис МВт теплової. Це велика потужність, але вона буде набиратися з невеликих ТЕЦ. Їх буде більше ста.

За нашими оцінками, заміщення газу складе 2,3 млрд куб м на рік. Ми вважаємо, що цього реально досягти до 2030 року. Зараз, думаю, це відбудеться швидше.



- Україна за ресурсами готова до появи таких потужностей на біомасі?

- Ресурсів в Україні достатньо. У нас в сумі десь 27 млн ??тонн умовного палива на рік - більше 15% потреби України в енергії. У газі це більше 20 млрд кубів на рік. Основна частка - аграрні відходи: солома, стебла, лузга.

Ми вважаємо цей ресурс, розуміючи, що його частина повинна повертатися в грунт. Ці 27 млн ??тонн умовного палива - це тільки 30% того, що у нас є. Європейці ж вважають, що можна взяти і 40-60%.


- Хто власник цього ресурсу?

- Той же, хто володіє урожаєм. Деякі просунуті агрохолдинги будуть самі вибудовувати ланцюжок: будувати ТЕЦ і поставляти цей ресурс собі. Інша частина аграріїв готуватиме паливо і продавати власникам котелень і ТЕЦ.

- Вартість ресурсу зміниться, якщо буде ринок?

- Буде два процеси. Зараз біомаси багато, але вона в непідготовленому вигляді.

Перший - зростання виробництва: з'являться складальники, сховища, компанії, які надаватимуть послуги з підготовки та заготівлі палива. Другий - зростання споживання. Ми вважаємо, що ще десять років насичення ринку не буде. Потужності стануть вводитися поступово.

Ми дивимося на європейські тенденції. Що у них відбувається? Вони відстежують динаміку цін на традиційні енергоресурси, ця крива щороку зростає. Ціни на біомасу як паливо теж ростуть, але динаміка цього зростання - нижче. Значить, з кожним роком перехід на біомасу стає все вигідніше.

Аграрні відходи дають нам 14 млн тонн умовного палива на рік. Окремо йдуть лісові відходи. Вони дадуть 2,5 млн тонн палива.

Крім того, в Україні є 4 млн га невикористовуваних сільськогосподарських земель. Ми прогнозуємо використання 2 млн га з них для вирощування енергетичних культур. На одному мільйоні гектарів можна посіяти силос на біогаз. На другому - тверду біомасу: вербу, тополя, акацію, міскантус.

- Хто це буде робити?

- Приватні компанії. Є вже позитивний приклад: член нашої асоціації компанія Salix energy. У них 1500 га під вербою. Плантації закладені три роки тому. У 2014 році - перший комерційний збір.

Вони хотіли встигнути побудувати свою котельню до 10 МВт, але поки не вибрали місце. До наступного опалювального сезону вони все це зроблять, і у них буде бізнес з продажу гігакалорій тепла, а не біомаси як палива.

Вони планують продавати тонну вербової тріски за 400 грн. Це рівень лісгоспів. Вони конкурентні з "лісом". Беруть самі неродючі землі, і таких місць багато.


Якщо задіяти 2 млн га під енергетичні плантації, це дозволить замістити ще близько 10 млн тонн умовного палива на рік. Разом - 27 млн ??тонн палива на рік.

До того ж врожайність зернових в Україні зростає з кожним роком. Якщо ми будемо і далі збільшувати врожайність, то і кількість біомаси буде рости. Значить, цифра буде збільшуватися. Ці 4 млн га не використовуються вже більше 20 років, це самі неродючі землі.

Революційність підходу, викладеного в постанові №293, в наступному. Як завжди встановлювався тариф на теплову енергію?

Потрібно було йти чи в НКРЕ, якщо це були поновлювані джерела, або НКРКП (Національна комісія регулювання комунальних послуг. - ЕП), якщо це тепло з газу і традиційних джерел енергії. Комісія вважала їм собівартість, давала рентабельність близько 3%. Так і формувався тариф на теплову енергію.

Тут споконвічно був підхід наступний: ви отримаєте 822 грн за Гкал незалежно від собівартості. Однак втрутився Мінфін і наполіг, що собівартість буде розраховуватися, але при цьому рентабельність становитиме 21%.

Мінфін збирається заощадити ще гроші і стимулює перехід з дорожчих поновлюваних біомасового джерел на дешевші. Тобто генерацію змушують вписатися в стелю 822 грн за Гкал, а не розкручувати собівартість енергії і отримувати дотації з бюджету.

Зберігся існуючий процес затвердження тарифу, але заплановано повернутися до закону "Про теплопостачання" і дерегулювати сектор повністю. Якщо подивитися на рентабельність компанії, що виробляє тепло з газу, вони отримували 3%. Якщо виробляти тепло не з газу, то рентабельність зростає до 21%.

Звичайно, гроші, які надійшли на рахунок комунального підприємства, - поняття досить віртуальне. Директору котельні від цього ні холодно, ні жарко. Якщо ж розглядати виробництво тепла як бізнес, то їм підвищили рентабельність, і є стимул переходити на щось альтернативне.

Також уряд розглядає можливість компенсації процентних ставок по кредитах для підприємств і населення, які були видані на покупку енергозберігаючого обладнання. Про це, зокрема, йдеться в підготовлюваний план заходів по економії і заміщенні природного газу.

Правительственный план мероприятий по экономии газа. Нажмите, чтобы скачать

- Які параметри такого обладнання?

- Вони будуть прописані окремим документом. Наприклад, в Данії це працює таким чином для котлів на біомасі. Ті, хто його встановлювали, мали виконати дві умови: ККД вище певного встановленого значення, а емісія шкідливих речовин - не вище певного рівня.

Всі котли проходять апробацію в спеціальному випробувальному центрі, отримують довідку за цими показниками і виходять на ринок. З сертифікатом котла можна отримати компенсацію певної частини коштів - 20-30% від загальної вартості.

Це пряма субсидія потрібного державі обладнання. У нас конкретика ще не визначена, але повинен послідувати відповідний нормативно-правовий акт.

У Львівській області є схожа програма, вона передбачає компенсацію двох облікових ставок НБУ. Споживачеві такі кредити на заміщення газу обходяться в 4% річних. Ця постанова поширює подібний підхід на всю країну.

Також Кабмін збирається робити більш реальні розрахунки собівартості теплової енергії. Зараз собівартість розраховується "драконівськими" методами. Дуже "розмазана" амортизація - років на 10-20, щоб знизити собівартість, що не дозволяється включати відсотки по кредитах, занижена рентабельність.

Мета - змінити ситуацію, щоб інвестор отримував тариф, який повністю покриває його собівартість, а встановлена ??рентабельність дозволяла проектам окупатися в цікаві для інвесторів терміни - максимум п'ять років.

По суті, цей документ покращує правила гри для інвесторів і відкривається поле для інвестицій у проекти із заміщення газу. Наші фінансово-промислові групи підуть на такі проекти. Та ж ДТЕК спробувала працювати на ринку теплової енергії в Києві і чекає старту.

Якщо відкривається законодавче поле, то вона, думаю, піде в інші міста. В першу чергу, внутрішні інвестори підуть в цей сектор, вони побудують ці котельні і ТЕЦ, а від держави потрібні просто правила гри.

- Чи відбулося зміщення в рентабельності "альтернативних" проектів після девальвації гривні?

- В основному, в області фотовольтаїки, тому як технології дешевшають ще швидше. Там спочатку був найвищий у світі тариф. З квітня 2013 цей коефіцієнт зменшений з 5 до 3,5, але він залишається найвищим.

У Мінпаливенерго є ідея залишити діючі коефіцієнти для станцій менше 5 МВт, а для великих об'єктів - зменшити до рівня "вітру". У такому вигляді дана ініціатива не підтримана профільним комітетом Верховної ради.

Пропонований комітетом законопроект "Про зміну деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії" вирішує назрілі в галузі питання.

Сравнительная таблица	Пояснительная записка
Проект закона об изменениях к "зеленому тарифу"

Тут закладена межа - 15 МВт - встановленої потужності по "сонцю". Все, що нижче, отримує високий коефіцієнт для "сонця", все, що вище, кардинально знижується. Депутати хочуть, щоб ця межа була на рівні 15 МВт, Мінпаливенерго - на 5 МВт. Різниця не така вже й велика. Потрібен компроміс.

Найрадикальніші поліпшення плануються по біомасі. Ми домоглися закріплення правильного терміна "біомаса". Зараз вже діють обмеження по "місцевої складової" (частка вітчизняного обладнання в проекті. - ЕП). Їх не може виконати ніхто, крім "вітру".

Законопроект скасовує "місцеву складову" для "сонця" і біомаси, а гравці сектора вітроенергетики попросили їм ці вимоги залишити.

Для біомаси підвищені коефіцієнти з 2,3 до 3 по біогазу, і з 2,3 до 2,7 для твердої біомаси. З цими коефіцієнтами ми стаємо шостими за величиною цих коефіцієнтів в Європі - на рівні "вітру" і "води".

Ці зміни важливі, бо саме електростанції на біомасі в режимі ТЕЦ дадуть вклад у виробництво теплової енергії і зможуть скоротити споживання газу. Тільки біомаса може генерувати енергію в режимі когенерації, в той час як всі інші джерела дають тільки електроенергію і газ заощадити не можуть. Ми будемо замінювати газ і в ТЕЦ, і в котельнях.

- Протистояння теплової енергетики і "альтернативи" триває? На чию користь воно зараз?

- На користь вугільної. Вугілля має не комерційну ціну, а субсидувати. Той же ДТЕК користується субсидованими вугіллям. Вугілля продається на станції за ціною, яка істотно нижче його собівартості. Ці гроші проходять через субвенції з бюджету. Якщо ці субсидії зняти, подорожчає електроенергія.

Якщо виробляти електроенергію з біомаси, я впевнений, що ми зможемо конкурувати з вартістю електрики з вугілля за комерційною вартістю. Тобто вони отримують підтримку через субсидії, а ми - через "зелений" тариф.

- А якщо порахувати всі витрати держави по ТЕЦ та поновлюваних джерел після прийняття законопроекту та постанови?

- Думаю, вони вже зрівнялися. Якщо не брати "сонце", то "вітер", "вода" і біомаса зрівнялися з вугіллям. Якщо вважати вугілля без субсидій. З часом процес обгону буде продовжуватися. Поновлювані джерела будуть дешевшати, вугілля - дорожчати.

Другий серйозне питання для вугілля: Україна взяла зобов'язання з виконання екологічних параметрів на викиди. Наші норми набагато слабкіше, ніж в Європі, але ми повинні вийти на європейські норми до 2017 року.

ДТЕК та інші компанії розповідають, що це неможливо. Мовляв, виконання норм вимагає витрат, порівнянних за вартістю з новою станцією. Так що енергія вугілля перестане бути дешевою з установкою модулів очистки. Якщо привести усіх у рівні екологічні параметри та рівні критерії субсидування, то біомаса у вугілля починає вигравати.

- Які лобістські можливості традиційної та відновлюваної енергетики в нинішньому уряді?

- Раніше на прикладі біомаси ми бачили, як цей сектор обмежувався на рівні законів. Зараз же з'явилася міжфракційна депутатська група "За енергетичну незалежність України". Очолив її депутат Домбровський.

Всі документи, про які ми говорили, розроблені за участю експертної групи об'єднання. Всі здорові речі, які ми пропонуємо, потрапляють в проекти. Вперше за ці роки я побачив цивілізоване лобі альтернативної енергетики.

Також значний вплив має місія МВФ, під впливом якої тарифи на газ, електроенергію, тепло поступово приводяться до ринкових, що теж сприяє розвитку поновлюваних джерел енергії.