У селищі Холоднянське лісівники вимітили під знесення 165
дерев місцевого парку. Причому під загрозою опинилися і столітні дуби, і
рідкісні породи дерев, як, наприклад, платан східний. Парк селяни
заклали ще в 60-х роках минулого століття, підсадивши до вже наявних
дерев саджанці, звезені з усієї України. З того часу громадою плекали
природні скарби, аж доки вони чомусь не стали на заваді новій місцевій
владі.
"Ми відслідковуємо в області якусь незрозумілу тенденцію по знищенню зелених насаджень", — турбується голова Черкаської обласної організації Партії Зелених України Ніна Хорошко,
яка стала на захист громадського парку. «Нещодавно вимітки парку на
території дитячого садка у Холоднянському вже було знесено 13 дерев. Без
відповідних рішень, погоджень і експертиз. За що на голову селища
Олександра Совгирю екологічна інспекція наклала штраф, передавши
складені акти про порушення до прокуратури», — каже Ніна Хорошко.
За її словами, селяни бояться, що санкції екологів місцеву владу не
зупинять, тому особливо цінні дерева оббили величезними цвяхами, щоб
стовбури не можна було розпиляти на дошки.
"Це своєрідний крик душі, бо травмовані дерева можуть всохнути і тоді їх
точно спиляють. Однак люди розчарувалися у владі і не бачать іншого
способу зберегти парк", — розповідає Ніна Хорошко.
"Мене вражає споживацьке ставлення влади до природи. Наприклад, у
Черкасах міська влада зібралася знести близько 800 тополь на вулиці
Енгельса. Попри те, що ці дерева – подарунок польського міста Бидгоща, і
що стосовно їхньої долі в місті не проводилось жодних громадських
слухань. Нам вдалося відстояти половину, тож знесено буде лише 428
дерев. Утім навіть це неймовірна втрата, бо міська влада не має
достатньо коштів, щоб належно доглядати молоді насадження, і ті гинуть.
Ось біля річкового порту було висаджено 200 дерев, а прижилося з них
лише 8", — додає лідер Черкаської ОО ПЗУ.
Вражає й той варварський метод, яким у Черкасах обрізають дерева. В
місті вже тільки повністю черстві і збайдужілі городяни не обурюються
тим, як унікально зелене місто перетворюється в «кам’яний мішок», з
обрубками скалічених стовбурів, колись розлогих і тінистих дерев.
«Дерева в нас зазвичай старі, тож вони не взмозі відновити крону і
нерідко гинуть. Думаю, сьогодні ми повинні максимально зберігати зелені
насадження ті, які є, якщо не можемо дбати про нові», — коментує Ніна
Хорошко.
Потрібен котел? Заповнити анкету
Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!
Потрібне біопаливо? Заповнити анкету
Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!
Читайте інші статті:
-
Деревообробка знову запрошує у Львів у червні
-
Коноплі можуть подолати зміни клімату
-
У РФ рекордно скоротяться продажі біопалива з деревних гранул
-
Шмигаль запропонував альтернативу газу — пелети
-
Кабмін удвічі урізав програму теплих кредитів на 2021
-
ЄС може дати теплий кредит на € 300 млн
-
У травні банки видали "теплих" кредитів на більш ніж 330 мільйонів
-
Угорщина має досягти вуглецево-нейтрального виробництва електроенергії до 2030
-
Україна має один з найнижчих тарифів для сектору біоенергетики — Гелетуха
-
Уряд подасть законопроект про реструктуризацію "зеленого" тарифу
-
Біоенергетичні підприємства планують позови на ГарПок і протести
-
Українська агрокомпанія інвестує у «зелену» енергетику $170 млн