Згідно з дослідженням, Самими ощадними виявилися Вінницька, Чернівецька та Одеська області. Їх показник — вище 70% від стандартів ЄС. Найменш ефективними — з показниками нижче 44% — визнали Полтавську, Луганську і Дніпропетровську області.

Дослідження охопило різні сектори економіки, серед яких сільське господарство, промисловість, сфера послуг і ЖКГ. Показники енергоефективності цих галузей по країні в цілому — від 33% в аграрному секторі, до 72% у сфері послуг.

Втім, за словами авторів рейтингу, найбільший потенціал з енергоефективності — у промисловості та ЖКГ. Якщо промислові підприємства його використовують, то країна на енергоресурсах буде економити більше 7 мільярдів євро на рік.

"Деякі домогосподарства, ведучи підготовку до енергоефективним заходам, проводять перший цикл, і їм цього вже достатньо. Тобто зовнішнє утеплення, правильно розраховано. Його вже при нинішній техніці, що стоїть в будинку, достатньо для того, щоб на 40% знизити енерговитрати цього будинку ", — сказав голова Держагентства з енергоефективності Микола Пашкевич.

Якщо обладнати будинок новим енергоустаткування, економія ресурсів зросте до 70%. У такому випадку комунальне господарство нарешті зможе подолати кризу, вважає Пашкевич.

Втім, перекладаючи відповідальність на інвесторів, держава скорочує бюджетне фінансування енергоефективних програм. На наступний рік у держбюджеті на цю сферу запланували близько 500 мільйонів гривень. Хоча, відповідно до Держпрограми енергоефективності на 2010-2015 рр., це повинні бути майже 3 мільярди гривень.

Схожа ситуація і в цьому році — із запланованих у бюджеті 600 мільйонів гривень освоєно лише 100, констатують експерти. На решту коштів чиновники не знайшли гідно підготовлених проектів.

"Те зменшення від першого варіанта цієї програми в 10 раз на 2012 рік фінансування державної політики дає сигнал інвесторам: якщо держава не йде в інвестування цього сектора, чому тоді інвестори повинні йти? Понад 300 мільярдів гривень. Цей той потенціал, який Україна втрачає, не розвиваючи програми енергоефективності ", — говорить голова Комітету енергетичної незалежності Іван Надєїн.

Разом з тим, як відзначають експерти, бізнес зацікавлений вкладати гроші в проекти енергозбереження через їх величезного потенціалу.

"Фактично бізнес іде туди, тому що він бачить, що сьогодні, вкладаючи, умовно кажучи, 100 тисяч, він це окупить за 1 опалювальний сезон (навіть такі неефективні є підприємства), або за 2 опалювальних сезону, і далі він працює в прибуток. Тобто, вже бізнес такі проекти робить ", — сказав голова правління Альянсу" Нова енергія України "Валерій Боровик.

Втім, це відбувається не так активно, як хотілося б. Причина — відсутність ефективних стимулів з боку держави, переконує Боровик. Тому, щоб досягти рівня енергоефективності ЄС, Україні необхідно впроваджувати і європейські стимули. Зокрема, кредитувати бізнес і населення безпроцентними позиками на реалізацію проектів з енергозбереження та відновлювальної енергетики.