За 10 років кукурудза подорожчала в 3 рази, втім, як і інші сільгоспкультури. ООН вважає, що причиною тому є мода на біопаливо, сільгоспсировину переробляють на біоетанол, а потім його використовують як паливо для автомобілів. FAO — продовольча організація ООН — вважає, що такий процес не веде до вирішення проблеми голоду в бідних країнах і закликає припинити переробку продовольчої продукції на паливо.

Така позиція FAO не сприяє прогресу — низькі ціни на продовольчу сировину не будуть стимулювати аграрні компанії до інвестицій в технології вирощування сільгоспкультур. Що відіб'ється на їх врожайності. Хімічні компанії не вкладатимуть гроші в розвиток екологічно чистих виробництв, у тому числі і в дослідження в області виробництва енергії і матеріалів з поновлюваних джерел. А людство з подвоєною швидкістю буде продовжувати спалювати залишилися в надрах Землі запаси традиційних енергоресурсів, генеруючи в атмосферу парникові та інші гази.

Генеральний директор FAO Жозе Граціано да Сілва на конференції міністрів сільського господарства з 64 країн, яка проходла в Берліні, заявив, що використання кукурудзи для одержання етанолу в США сприяє зростанню світових цін на зернову продукцію. За його даними, 20 січня бушель кукурудзи на Чиказькій біржі коштував $ 6,115, що майже втричі перевищує ціни, які були на цю культуру десятьма роками раніше.

FAO вважає, що таке використання кукурудзи в США служить стимулом для подорожчання інших культур, що спричиняє зростання цін на продовольство в цілому. Для вирішення цієї проблеми Да Сілва закликав відмовитися від кукурудзи як сировини для виробництва етанолу.

Українські аграрні бізнесмени добре розуміють, наскільки заклики та ініціативи FAO розходяться з реальним життям і з інтересами галузі.

Наскільки майбутнє нашого аграрного сектора залежить від розвитку біопаливної індустрії, можна переконатися на прикладі виробництва ріпаку. Ця культура раніше в Україні не культивувалася і не вирощувалася. Проте після появи технологій її переробки на біопаливо процес пішов. Зараз практично весь вироблений в Україні рапс поставляється в європейські країни для переробки на біопаливо. З 40 млн. т ріпаку, виробленого в світі, 16% йде на виробництво біопалива. Програми по нарощуванню виробництва біопалива стартували багато років тому, мають серйозну фінансову підтримку з боку багатьох держав, а також приносять сільгоспвиробникам великі прибутки.

У Бразилії, наприклад, ставку зробили на традиційну культуру — цукровий очерет. У цій країні зараз 20% паливного ринку займає біопаливо, вироблене з тростини. Сьогоднішні успіхи цієї країни в економіці прямо пов'язують з розвитком сектора виробництва палива з біосировини. У США, наприклад, від 70 до 100 млн. т кукурудзи надходить на біоетаноловий виробництва. Це приблизно третина врожаю.

"Я дуже поважаю FAO як впливову організацію, але не раджу Україні сповідувати стратегію щодо зменшення вирощування кукурудзи, оскільки це для нас стратегічний продукт. Це максимально ефективна зернова, яка розвиває агросектор в цілому і дає мотив аграрію взагалі займатися сільським господарством", — говорить директор компанії NWG Ukrain Микола Горбачов. Він сумнівається в можливості реалізації позиції FAO щодо кукурудзи. Компанія NWG Ukraine спеціалізується на експорті цієї культури з Україною в більшій мірі.

Заступник генерального директора компанії "Нібулон" Андрій Вадатурський також сумнівається в тому, що впровадити поради FAO по кукурудзі реально, а напрямок виробництва біоетанолу з кукурудзи дозволило вирішити безліч проблем у світі. "Перша — знайдений збут для надвиробництва кукурудзи в США. Друга — зменшені шкідливі викиди в атмосферу. Третя — агробізнес став більш рентабельним і підштовхує аграріїв до збільшення виробництва зерна", — сказав він. (Himprom / Хімія Україні, СНД, світу)