Українська солома — ресурс для країни стратегічний. На полях після збирання врожаю селянами спалюється еквівалент трьох мільярдів кубометрів газу, за зниження цін на який безуспішно б'ється український уряд. Київ повинен сказати спасибі Москві: непоступливість компанії "Газпром" змушує уряд країни розвивати біоенергетику.

Українські котельні переходять на альтернативні види палива. Майже цілком хлібородні Україна щорічно виробляє близько 50 мільйонів тонн соломи. З них третина може використовуватися для опалення. "А одна тонна соломи — це 330 кг дизельного палива або 600-700 кг вугілля, або ж 500 м кубічних газу", — розкладають по паливним кошиках енергетичний потенціал соломи українські експерти.

У країні впроваджуються енергетичні установки, що працюють на біомасі, в тому числі на солом'яних пеллетах. В першу чергу, вони монтуються для використання в житловому секторі. Включитися в процес могли б і самі агрофірми, налагодивши виробництво брикетів та пелетів, тим більше, що випускати їх можна на вже діючих лініях з виробництва комбікормів.

Однак аграрії поки поглядають на створюваний ринок з боку, за подібною ціною, від 50 гривень за тонну, надаючи можливість іншим збирати солому з сільськогосподарських угідь. В результаті ресурс використовується менше ніж наполовину.

Однак розвитком теплоенергогенераціі на основі біомаси Україна зайнялася на державному рівні, тим більше, що солома, на відміну від поширеного вугілля, вважається екологічно нейтральним ресурсом, так як не збільшує кількості парникових газів. І процес переходу на "підніжне" паливо набирає темп.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в 2011 році в країні провели 650 тисяч тонн твердого біопалива у вигляді пелет і брикетів з відходів деревини, соломи та лушпиння соняшника. Вироблено понад 30 тисяч тонн моторного палива на основі біоетанолу.

Агентство виділило 42 млн гривень на реалізацію 45 проектів з перекладу котелень, що обслуговують об'єкти соціальної сфери на альтернативні видів палива. Наприклад, в Одеській області на 20 об'єктах бюджетної сфери встановили котельні, що працюють на твердому біопаливі. В основному це котельні сумарною потужністю в 1 МВт, які в якості палива використовують гранули з дерева, лузги і соломи.

У 2012 році на виконання держпрограми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в українському бюджеті закладено 502 млн. гривень. Причому близько 500 млн буде спрямовано на модернізацію комунальних котелень, об'єктів соціальної та бюджетної сфер під тверде біопаливо. Підвищувати енергоефективність на Україні мають намір і за рахунок коштів цільової фінансової підтримки Європейського Союзу в розмірі 325 млн гривень.

Розвивати аналогічні проекти варто було б і в Росії, де ціна газу для населення також неухильно підвищується. Основою російської біоенергетики в південних регіонах також могла б стати солома і лузга, а на півночі, в середній смузі і Сибіру — деревні пелети. Тим більше, що в російській лісопереробці виросла досить розвинена підгалузь виробництва брикетів та пелет, орієнтована, втім, переважно на експорт. Зараз Росія гріє Європу не тільки газом і нафтою, але і дров'яною тирсою.

Повернути дров'яне паливо в печі вирішили в середині першого десятиліття нового століття в Швеції, влада якої серйозно стурбовані підвищенням частки відновлюваних джерел енергії в загальному енергоспоживанні. За десять років у країні запустили понад 200 пелетних виробництв. Пелети мають підвищену теплоємність в порівнянні з дровами і мінімальний вихід золи.

Багато в чому за рахунок використання пелет на переобладнаних котельнях цей показник в країні вдалося підвищити до 40%. Шведи поширили моду на пелети на весь ЄС, де цей вид твердого біопалива, одержуваного з тирси та інших відходів лісопереробної промисловості, став дуже популярний. Власне, шведи досі витягують вигоди з своєї першості на ринку. Наприклад, значна частина російського експорту цих виробів в Європу проходить скандинавських посередників.

У минулому році в Росії було вироблено понад 1 млн тонн пелет, що дозволило країні зайняти п'яте місце в світі після Швеції, Німеччини, Канади та США. Росії вдалося стати одним з ключових постачальників деревних гранул на європейський ринок, потіснивши Канаду, яка в 2010 році експортувала в Євросоюз по 1,1 млн тонн деревних гранул.

За даними Research Techart, обсяг експорту деревних пелет з Росії в 2011 році склав 879,8 тис. тонн. Середньорічний приріст експорту з Росії в натуральному вираженні — 38,8%. В основному поставки здійснюються в Данію і Швецію, а згодом російські пелети розходяться по Європі.

А ось внутрішнього ринку в Росії практично немає. І сприяти його розвитку держава не поспішає. За прогнозами споживання деревних гранул в Росії до 2015 року складе лише 350 тисяч тонн.

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



%EXHIBITION_1%
VIP-компанія дня: ТК БІЗНЕС-ТРЕЙД Київ