Зелений тариф на Україні

Верховна Рада прийняла законопроект N10183, що істотно змінює умови роботи на ринку поновлюваної енергетики України. За відповідне рішення проголосувало 280 народних депутатів, документ прийнятий в редакції, запропонованій комітетом з ПЕК.

Як пише Інтерфакс-Україна, закон вводить "зелений тариф" на електроенергію, вироблену з біогазу і складових твердих побутових відходів (ТПВ), що підлягають біологічному розкладанню. При цьому коефіцієнт для біогазу буде таким же, як і у біомаси — 2,3. Право на "зелений тариф" отримають лише компанії, що запускають біогазові електростанції з квітня 2013 року. Документ диференціює "зелений тариф" для ГЕС, в залежності від їх потужності. Так, станції потужністю до 200 кВт отримають найменування "мікро" і коефіцієнт "зеленого тарифу" для них складе 2, потужністю від 200 кВт — до 1 МВт отримують найменування "міні" і коефіцієнт 1,6, потужністю від 1 до 10 МВт — " мала " і коефіцієнт 1,2 (все — при введенні в експлуатацію з квітня 2013 року). При запуску всіх перерахованих видів ГЕС до квітня 2013 р. коефіцієнт "зеленого тарифу" для них, як і раніше, буде складати 1,2.

Закон також передбачає істотне зниження "зеленого тарифу" для сонячних електростанцій, що вводяться в експлуатацію з квітня 2013 року. Так, для наземних станцій коефіцієнт зменшиться з 4,8 до 3,5, дахових (настінних) потужністю понад 100 кВт — з 4,6 до 3,6, дахових (настінних) потужністю менше 100 кВт — з 4,4 до 3, 7. З 2014 року вводиться коефіцієнт "зеленого тарифу" для домогосподарств, які експлуатують сонячні установки потужністю до 10 кВт, на рівні 3,7.

Надалі коефіцієнти "зеленого тарифу" для всіх типів електростанцій на поновлюваних джерелах будуть зменшуватися щодо рівня 2013 року на 10%, 20% і 30% при введенні в експлуатацію з 2015, 2020 і 2050 рр. відповідно.

Закон зобов'язує енергопостачальні компанії з 2014 року викуповувати у домогосподарств за "зеленим тарифом" надлишкову електроенергію, вироблену даховими сонячними електростанціями потужністю до 10 кВт, введеними в експлуатацію з квітня 2013 року.
При цьому домогосподарствам не доведеться отримувати ліцензію на виробництво електроенергії. Разом з тим, порядок продажу і обліку такої електроенергії, розрахунків за неї, повинна затвердити Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики.

Компанії-виробники електроенергії з поновлюваних джерел зможуть продавати свою електроенергію на оптовому ринку за договорами зі споживачами та енергопостачальними компаніями. Разом з тим, оптовий ринок зобов'язаний викуповувати всю "зелену" електроенергію (не продану за прямими контрактами) і розраховуватися за неї в повному обсязі. Документ дозволяє ТЕЦ, що входять до складу енергопостачальних компаній, самостійну реалізацію виробленої електроенергії на території ліцензійної діяльності.
Істотних змін з липня 2013 зазнає правило "місцевої складової".

Закон встановлює розмір "місцевої складової" для сонячних, вітрових електростанцій та установок на біомасі, будівництво яких стартувало після 2011 року і завершиться з липня 2013 року на рівні 30%, завершиться з липня 2014 року — 50%.

Для біогазових станцій правило "місцевих складових" почне діяти при введенні в експлуатацію з 2014 року — 30%, при запуску з 2015 року — 50%.

У документі відсутня додаткова вимога про забезпечення 30% (з 2013 року) і 50% (з 2014 року) української сировини, робіт та послуг у вартості модулів для сонячних електростанцій, що існували раніше. Вимога "місцевої складової" не поширюється на гідроелектростанції і на домогосподарства, які експлуатують сонячні установки. Електростанції, які не виконали вимогу "місцевої складової", отримують тариф на рівні оптової ринкової ціни за попередній розрахунковий період без урахування дотаційних сертифікатів.

Крім того, закон вводить нові принципи розрахунку "місцевої складової" з липня 2013: документ присвоює кожній з частин станцій на відновлюваних джерелах свою "питому вагу". Наприклад, для вітряних електростанцій "питома вага" збірки гондол становить 30%, виробництва лопастей і башт — по15%, виробництва головної рами, вала і ротора — по 5%, робіт з будівництва — 20%.

Для сонячних електростанцій питома вага виробництва полікристалічного кремнію — 32%, виробництва злитків — 13%, виробництва пластин — 7%, виробництва фотоелектричних елементів — 20%, збірки фотоелектричних модулів — 23%, робіт з будівництва — 5%.
Закон дозволяє встановлювати "зелений тариф" для окремих пускових комплексів і черг електростанцій на поновлюваних джерелах. Згідно з прийнятим документом, держава гарантує інвестору незмінність стимулюючих заходів, у порівнянні з чинними, на момент введення в експлуатацію об'єкта відновлюваної енергетики.

Відповідно до закону, тарифи на електроенергію для підприємств, що виробляють сировину, матеріали та комплектуючі для відновлювальної енергетики (зареєстрованих як інноваційних виробництв) будуть "заморожені" на рівні їх реєстрації урядом.