
Звичайні батарейки, які більшість викидає разом з побутовим сміттям, надзвичайно токсичні. Щодня на смітник потрапляє 10-12 тонн батарейок. Всередині кожної знаходяться важкі метали і хімія. Розкладаючись, одна батарейка здатна отруїти 20 кубометрів грунту або 400 літрів води. Звідти отрута потрапляє в організм людини і провокує онкологічні хвороби.
Одиночні активісти організовують збір батарейок самостійно. Так, київський підприємець Дмитро Грамоданов встановив у підвалі напроти дверей свого офісу столітрову бочку і закликає людей в соцмережах зносити сюди використані батарейки. Одну бочку таким чином ентузіаст вже наповнив. Дмитро не припиняє писати в Мінекологію, щоб звернути увагу держави на проблему утилізації. У відповідь отримує лише листи зі словами підтримки.
Тим часом у Львові існує державне підприємство, яке може переробляти тонну батарейок в день. І не просто безпечно їх утилізувати, а ще й добувати з них щось цінне. "Батарейка — це ресурс для мінеральних добрив, це ресурс для металургів, там є вуглець, який можна, не переробляючи, з усіма домішками додавати при виплавці металу і покращувати його якість. Є цінні матеріали, такі як нікель. Є літій, якого в світі дуже маленькі запаси ", — пояснив директор інноваційного центру ДП" Аргентум "Тарас Когут.
Технологію утилізації розробляли цілий рік. Але лінія по переробці досі стоїть через відсутність сировини. Адже батарейки в Україні збирають тільки волонтери. В даний час інше державне підприємство "Укрекоресурси" планує розставити сотню контейнерів для збору батарейок в 45 містах України.
Однак і це — крапля в морі. Потрібно законодавче регулювання. У "Укрекоресурсах" вже запропонували проект урядової постанови. "Є таке всесвітнє правило: виробник платить. Імпортери, продавці та виробники батарейок повинні будуть платити за утилізацію того, що вони продають або імпортують або виробляють на території України", — зазначила керівник департаменту маркетингу ДП "Укрекоресурс" Ольга Дробишева.
За утилізацію кожної батарейки, згідно з проектом, треба буде доплачувати від 3 до 15 копійок, залежно від типу. Однак навіть в державному закладі не впевнені, що в уряді їхню ініціативу підтримають. Адже це стосується інтересів комерсантів, які мають в урядових структурах своїх лобістів.