За даними проведеного "Ернст енд Янг" квартального глобального дослідження "Індекси інвестиційної привабливості країн у відновлювану енергетику", в 2012 році найбільш високі результати у розвитку сектора чистої енергетики демонстрували країни з ринком, що розвивається, які володіють багатими природними ресурсами і де постійно зростає попит на енергоносії. Однак, схоже, що в цьому році після восьми років зростання інвестицій у секторі цей показник знизиться в порівнянні з рекордним 2011 роком.

Говорячи про причини можливого зниження рівня інвестицій, Бен Уоррен, керівник відділу "Ернст енд Янг" з надання послуг у галузі фінансування енергетичної та екологічної інфраструктури, зазначає: "Незважаючи на початкові ознаки, що вказують на те, що обсяг інвестицій в чисту енергетику знижується, це не обов'язково свідчить про несприятливу ситуацію. Поки йде процес реалізації великої кількості проектів з будівництва потужностей чистої енергетики, однак в цьому році витрати істотно нижчі, ніж у минулому. Крім того, фактором інвестицій в чисту енергетику і будівництва нових потужностей і раніше є бурхливе зростання на ринках, що розвиваються ".

Ксенія Лещинська, керівник відділу послуг у сфері сталого розвитку практики "Ернст енд Янг в СНД" говорить: "Показники енергоспоживання на душу населення в країнах СНД перевищують середньосвітові значення. Економіки цих країн залишаються надзвичайно енергоємними. Разом з тим, прийняті в країнах СНД документи в галузі національної стратегії вказують в якості цілей розвитку скорочення енергоємності та підвищення частки відновлюваних джерел енергії в паливно-енергетичному балансі.

Так, енергетична стратегія Росії передбачає зниження енергоємності до 2030 року на 56% порівняно з 2005 роком; енергетична стратегія України ставить за мету скорочення енергоємності на 50% в порівнянні з 2005 роком; стратегічний план розвитку Республіки Казахстан до 2020 року фіксує необхідність забезпечення зниження енергоємності ВВП не менш ніж на 25% до 2020 р. Ще одним підтвердженням позитивної динаміки служить факт, що до кінця 2012 року в країнах СНД реалізовано низку проектів у галузі енергоефективності. Ці проекти передбачають використання геотермальної, сонячної енергії та енергії біопалива ".

Розглядаючи галузь в цілому, можна сказати, що 2012 рік був надзвичайно непростим для виробників. Надлишкова пропозиція, зниження вартості технологій, скорочення попиту на деяких ринках Європи і пов'язаний з цим протекціонізм у торгівлі привели в результаті до об'єднання корпорацій і раціоналізації державної підтримки. У підсумку на деяких ринках стався збій в ланцюжку поставок. Прогноз на 2013 рік невтішний: виробники обладнання та енергетичні компанії будуть прагнути до скорочення надлишкової пропозиції на ринку, а уряди країн — до зниження рівня субсидування галузі.

Джил Форер, керівник міжнародної практики "Ернст енд Янг" з надання послуг компаніям сектору чистих технологій, додає:

"Підвищується частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в енергетичному балансі корпорацій у всьому світі. Корпорації проводять оцінку ризиків щодо енергетичної безпеки, цін на енергоносії, нормативно-правової бази, брендів і тиску з боку зацікавлених сторін; вони починають приділяти велику увагу оптимізації свого енергетичного балансу шляхом підвищення інвестицій у відновлювану енергетику та впровадження відповідних технологій. Незважаючи на те, що ми спостерігаємо повільне відновлення після глобальної фінансової кризи, перехід до ресурсоефективності та низьковуглецевої економіки неминучий ".

У проведеному компанією "Ернст енд Янг" квартальному глобальному дослідженні "Індекси привабливості країн з точки зору інвестицій у відновлювану енергетику" міститься огляд змін в секторі чистої енергетики в 2012 році. У рамках дослідження по 40 країнам проведено аналіз привабливості ринків ВДЕ, енергетичної інфраструктури та прийнятності окремих технологій.

У 2012 році Китай залишився на верхній сходинці в рейтингу All Renewables Index, частково завдяки прийняттю більш високих цілей в галузі розвитку сонячної енергетики для вирішення проблеми надлишкової пропозиції сонячних панелей в країні та зниження несприятливого впливу протекціоністських заходів з боку США та ЄС. У другому кварталі 2012 року (порівняно з першим) також зросли обсяги нових інвестицій в Китаї. Факторами цього росту є не тільки діяльність компаній на внутрішньому ринку, але і збільшення інвестицій на зовнішніх ринках в енергетичні проекти великих незалежних виробників, наприклад, інвестиції компанії China Three Gorges Corp в EDP Renovaveis в розмірі $ 2,5 млрд і плановані інвестиції компанії Sky Solar в сектор сонячної енергетики в Бразилії в розмірі $ 800 млн.

Однак залишається ряд проблем, особливо у вітроенергетиці, де часто вітряні двигуни залишаються непідключеними внаслідок недостатньої потужності енергомереж, що змушує Китай переключати увагу на питання вдосконалення енергетичної інфраструктури та посилення вимог щодо затвердження нових проектів у вітроенергетиці.

На відміну від Китаю інші країни поміняли свої позиції: у третьому кварталі 2012 року США поступилися друге місце Німеччини в рейтингу ARI внаслідок стурбованості щодо розширення ключових ініціатив в області ВДЕ та доступності дешевого природного газу. Ці фактори, ймовірно, як і раніше будуть сповільнювати зростання показників США в секторі в короткостроковій і середньостроковій перспективі, особливо в секторі вітроенергетики.

У 2012 році Німеччина продовжила роботу щодо розвитку сектору ВДЕ, в результаті чого в третьому кварталі перемістилася на друге місце в рейтингу ARI, обігнавши США. Незважаючи на те, що нещодавно уряд країни підвищив мета по виробленню електроенергії на основі ВДЕ (до 40% до 2020 року), поетапне зниження тарифів на закупівлю сонячної електроенергії в 2012 році і труднощі з підключенням до мережі морських вітряних установок, ймовірно, понизять привабливість Німеччини в короткостроковій перспективі (на початку 2013 р.).

Зміни по інших позиціях індексу ARI: в 2012 році Іспанія вперше покинула десятку лідерів. Причиною зниження рейтингу Іспанії стало прийняте на початку року рішення уряду про тимчасове скасування усіх надбавок у відношенні електроенергії, виробленої з будь-яких видів ВДЕ, та введення плоскої ставки податку в розмірі 6% для всіх видів генеруючих установок у третьому кварталі 2012 року.

2012 став також важким і для Індії, де серйозні збої в енергопостачанні в липні 2012 року дали підставу вважати, що залучених державою приватних інвестицій у проекти з модернізації енергетичної інфраструктури недостатньо, а також що масштабні реформи енергетичної системи можуть негативно позначатися на обсягах інвестицій у сфері відновлюваної енергетики.

У 2012 році відбулося підвищення рейтингу ряду країн за рахунок реалізації програм з будівництва нових потужностей. Очікується, що ця тенденція збережеться і в 2013 році. За останні півтора року ПАР піднялася в рейтингу на десять позицій завдяки успішному проведенню двох раундів аукціонів в секторі ВДЕ. В рамках присуджених контрактів має бути побудовано приблизно 2,5 ГВт нових потужностей. Енергетичні аукціони в Бразилії також показали, що, зокрема, вітроенергетика може конкурувати з такими традиційними джерелами енергії, як природний газ.

У 2012 році вперше в розрахунок індексу були включені Саудівська Аравія і ОАЕ, що відображає підвищення ролі Близького Сходу в цьому секторі. Сприятливим чинником для появи інвестиційних можливостей як і раніше є зростання попиту на енергоносії в регіоні разом зі стратегіями диверсифікації паливно-енергетичного балансу.

Джил Форер підсумовує: "Говорячи про перспективи на 2013 рік, можна зробити висновок, що підвищується стійкість розвитку сектора чистої енергетики в міру того, як з розвитком і вдосконаленням технологій сектор ВДЕ наближається до досягнення мережевого паритету і зростає конкуренція між ринками в глобальному масштабі. Відносно нових інвестиційних можливостей ми вважаємо, що інвестори в країнах Азії продовжать свою експансію на зовнішніх ринках, беручи участь в європейських програмах відділення активів і опортуністичних угодах придбання. Також очікується підвищення активності в області угод в країнах, що розвиваються Латинської Америки у зв'язку істотним зростанням потреби в інфраструктурі, в Зокрема, в міру продовження розширення портфеля проектів ВДЕ в регіоні, особливо в Бразилії ".