Чудові особливості національного енергобалансу постають з "Інформаційного повідомлення про запаси енергоресурсів до початку опалювального сезону", підписаного міністром економіки Даніелом Павлютсом. З нього, окрім іншого, можна дізнатися, що частка мазуту та його замінників у споживанні впала з 1999 по 2011 рік з 27,59 до 9,69 відсотка — тобто майже втричі.

В той же час в Латвії зросло застосування для опалювальних потреб відходів лісової галузі — тирси, кори, деревного пилу, а також спеціально приготовленою продукції — брикетів, гранул, деревного вугілля. Всього ж "дров'яна" складова оцінюється в 39% енергобалансу, або в абсолютному вирахуванні 4674000 тонн. Ще 1,653 мільйона тонн паливної деревини експортується. А ось імпорт її оцінюється міністерством економіки як "нікчемний": в 2011 році Латвія ввезла 11 тисяч тонн, в більшості з Білорусії. Згідно з дослідженнями, проведеними за підтримки Лісового інституту Швеції, 1 гектар латвійського лісу дає 80 кубометрів енергетичної деревини. Латвії точно не загрожує замерзнути: торгівлею лісом зайнято 1600 комерційних підприємств.

Система постачання Латвії іншим найважливішим паливним ресурсом — природним газом — має значний резерв. Будучи розрахованою на 4 мільярди кубометрів на рік, вона за фактом обслуговує споживання в 1,7 мільярда. Після реконструкції Інчукалнського газосховища в 2012 році з нього можна викачувати 30 мільйонів кубометрів на добу. Ймовірність аварії там оцінюється дуже низько — між 1/1000 і 1/100 000. "Це означає, що аварія свердловин і обладнання може повторитися в середньому не частіше ніж один раз на сто років". Загальна протяжність газопроводів Інчукалнса — 42 км, і середня ймовірність аварії на них — 1 раз на 26 років.

Що стосується забезпечення ЛР нафтопродуктами, то, на думку Мінекономіки, канали їх поставок значно диверсифіковані — як з ринків Сходу, так і з Заходу, як залізницею, так і по морю (на жаль, більше не по нафтопроводу, який наказав довго жити). Тим не менш урядовці констатують: "Економічні та політичні ризики мають великий вплив на безпеку постачань, але вплив цих ризиків головним чином може проявитися тоді, коли в їх результаті буде порушена вся діяльність ринку нафти Західної Європи". А це, погодьтеся, вже малоймовірно. Тим не менш, за нормами ЄС, нафтопродуктів у країні має бути накопичено на 90 діб середнього споживання — на всяк випадок.

В кінці минулого року Латвія тримала також на складах 28,675 тисячі тонн мазуту, 4231 тонну дизельного палива, 3771 тонну вугілля і навіть 21 тонну такого екзотичного речовини, як сланцеве масло. Ну а все інше — дрова, панове ...