«Е нергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
 

Київ – Україна може значною мірою замінювати російський газ дровами, відходами деревини й брикетами з них – так вважають і експерти, і представники влади. Окремі регіони вже вирощують енергетичну вербу та ставлять деревні котельні в населених пунктах, а звичайні українці  відроджують традиції опалення дровами. Для цього вже можна купити не лише імпортні, а й українські котли для деревини.
 
Житель містечка Долина на Івано-Франківщині пан Ярема розповів Радіо Свобода, що встановив у своєму будинку котел на твердому паливі. Газового котла він уже мав, але за рахунок нового мав намір заощадити. Тепер опалює дровами, які в тому регіоні коштують дуже мало, а відтак суттєво економить.
 
«Я зробив собі на літній кухні котел для твердого палива, – каже він. – Там може горіти не лише деревина, а й побутове сміття, старий одяг тощо. Маю можливість купувати бук. Кубометр коштує мені 150 гривень, бо пиляю і колю його сам. 20 кубів мені вистачило на дві зими. Це притому, що маю велику хату, понад 300 квадратних метрів. Коштує це 4 тисячі гривень, тоді як опалення газом обійшлося б у 8-15 тисяч за дві зими».
 
В Івано-Франківській області та інших районах Карпат і Полісся багато селянських родин використовують це відновлюване джерело енергії з діда-прадіда: мають традиційні дров’яні печі. Щоправда, їхній коефіцієнт корисної дії є нижчим, ніж у найдешевшого твердопаливного котла, тому пічне опалення нерідко є дорожчим, ніж газове.
 
Рівненщина гріється вербами – до 20 відсотків
 
У Національній енергетичній стратегії України про заміщення імпортного газу деревиною та про встановлення деревних котелень не йдеться. Проте окремі регіони України вже відчутно посунулися цим шляхом. Так, Рівненська область минулого року довела частку відновлюваної біомаси (деревини) у своєму енергобалансі до 20% і продовжує її нарощувати. Як це зробили, розповів на останній колегії Міністерства агрополітики та продовольства голова рівненської облдержадміністрації Василь Берташ.
 
«Неродючі землі, де високий рівень ґрунтових вод, засаджуються енергетичною вербою. Розробили для цього відповідний проект. Цього року її буде вже 9 тисяч гектарів. Для чого це робиться? Нині 20% котелень ми перевели на альтернативне види палива. Ідеться про дрова, пелети, тирсу, енергетичну вербу і торф», – зазначає Василь Берташ.
 
Чимало українських лісівників дотримуються думки, що за потенціалом використання дров і тирси як альтернативного палива Україна є першою в Європі. Однак, на їхню думку, ця галузь більшою мірою працює на забезпечення сировиною інших держав, ніж на внутрішнє споживання деревних відходів та створення власного обладнання.
 
В НТЦ «Біомаса», яке випускає власну серію котлів для твердого палива, говорять про те, що попит на них недостатньо високий через штучно занижені ціни на газ для населення. Через це, наголошують представники центру «Біомаса», деревні котли для власного будинку в Україні окуповуються повільніше, ніж деінде в Європі. Тоді як вартість найдешевшого твердопаливного котла майже не відрізняється від вартості газового на ту ж площу житла – від 3 тисяч гривень.
 
Програма є, бракує фінансування – Мінрегіон
 
Керівник департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку Станіслав Захаров повідомив Радіо Свобода, що в Україні діє програма, за якою держава поступово виділяє кошти на спорудження деревних котелень. Проте на сьогодні їхня частка у загальному виробництві тепла – менше відсотка, наголошує Станіслав Захаров.
 
«У комунальній сфері 285 котелень перейшло з газу на альтернативне паливо, передовсім на ті чи інші види біомаси. Це дуже мало – близько відсотка від загального обсягу. Однак є програма Національної агенції енергоресурсів, вона передбачає коштом держави та міжнародних інвесторів переведення котелень на інші види ресурсів – від деревної тріски до теплонасосів, – розповів посадовець. – Минулого року програма не була реалізована, лише через те, що не затвердили порядок фінансування. Цього року на неї є 31 мільйон євро – це закордонна позика. Переважно на деревину переходять комерційні об’єкти, бо платять за газ 5 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Зрозуміло, їм вигідно. А крім того – бюджетна сфера».
 
З іншого боку, індивідуальне опалення за рахунок деревини розвивається повільніше. Посадовець пояснює це тим, що великі твердопаливні котли, на декілька будинків, є і рентабельнішими, і більш екологічно безпечними.
 
Україна в найближчі роки може забезпечити деревиною 5% свого енергетичного балансу, і це буде не лише вигідно, а й корисно для довкілля, вважає президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
 
«Це великі перспективи, і велика користь. Якщо вся ця біомаса перегниває, виділяється метан – найшкідливіший парниковий газ. Спалювання відходів деревини з виробленням тепла або синтез біогазу в резервуарах – це набагато безпечніший шлях. Сільське населення використовуватиме деревину завжди. А враховуючи, що всі види енергії дорожчатимуть, люди оптимізують свої сімейні бюджети, а відходи – дешевші, ніж будь-яке паливо. А через це ростуть і замовлення виробникам котлів для альтернативного палива, тобто йдеться про стимулювання економіки», – резюмує експерт.
 
На сьогодні Україна вважається однією з найменш енергоощадних країн Європи. А також  має найбільшу з-поміж них частку газу в енергетичному балансі.