Економічна криза в Європі підкосила не тільки банківську систему, але й енергетичний ринок. До недавніх пір настільки щедрі дотації підприємствам, що генерують енергію з використанням відновлювальних джерел енергії, що роздаються урядами багатьох європейських країн, стали набагато менші а то й скасовані зовсім.

На тлі дефіциту бюджету Польщі а так само зниження вартості на російський газ для польських підприємств, польський уряд повністю припинив дотацію теплоелектростанцій, що застосовують змішане спалювання (спільне спалювання вугілля і твердого біопалива).

Ці кроки привели до скорочення промислового споживання пеллет і брикетів на польських ТЕС на 80%. Дефіцит біопалива змінився переважаючею пропозицією. На даний момент 100% потреби енергосектору Польщі покривається за рахунок місцевих джерел.

Польща, колись споживала 90% вироблених в Україні паливних пелет і брикетів, відразу стала законсервованим ринком збуту для українських експортерів.

На даний момент вітчизняні виробники твердого біопалива шукають новий збут на свою продукцію, а експортери — нові ринки.

За останні кілька років Українські виробники біопалива звикли до стабільного зростання закупівельних цін, особливо на агропеллети. З ростом закупівельних цін росла і вартість сировини для виробництва пелет — лузги, соломи.

А тепер переоценненая продукція, що знаходиться на складах виробників, не знаходить свого збут.

Але Українські виробники, які закупили сировину за високою ціною, не поспішають знижувати вартість своєї продукції. Наприклад 1 тонна пеллет з лузги соняшника на складі продавця де небудь в Харківській області коштує сьогодні 700 грн. Для порівняння, російські пеллети з лушпиння соняшника, що знаходяться, наприклад в Ростові-на-Дону, скоштують сьогодні 35 євро, що трохи більше 350 грн.

У даній ситуації можливі два виходи для вітчизняних виробників. Або знижувати ціни, або працювати на склад, в надії, що ситуація на ринку зміниться.

Для експортерів так само є рішення. Наприклад, звернути увагу на можливість морських поставок з південних Українських портів на такі ринки, як Італія чи Іспанія. А можна піти і ще далі. Більш короткі поставки в Туреччину або Болгарію в даний момент не рентабельні у зв'язку з тією ж низькою ціною на тверде біопаливо.