17 червня Запоріжжі пройшов перший круглий стіл в рамках голландського-українсько проекту Агентства NL Agency Міністерства Економіки Нідерландів "Впровадження в Україні оцінки стійкості для проектних пропозицій щодо використання деревної біомаси в енергетиці".

Круглий стіл був логічним завершенням опитування громадськості та експертів з метою визначення та оцінки ризиків стійкості для деревного біопалива в Україні. Запорізький регіон виявився одним з найбільш активних у проведенні опитування і тому був обраний в якості першого місця проведення круглого столу.

Консультанти проекту Геворг Габрієлян та Олексій Стояновський припускали обговорити суть і отримані перші результати з учасниками опитування і біопаливної громадськістю регіону. Крім того хотілося позначити можливості для втілення принципів стійкості в практиці регіону, а також обговорити напрямки співпраці у сфері біопалива між Нідерландами та запорізьким регіоном.

Суттєву допомогу в проведенні круглого столу справила запорізька обласна адміністрація, яка оперативно відгукнулася на прохання про проведення даного заходу і люб'язно надала місце проведення. Більше того представники адміністрації — керівник департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Євген Семечаєвський і начальник відділу енергозбереження Віктор Бондаренко допомогли в запрошенні зацікавлених учасників в області, щоб круглий стіл пройшов максимально конструктивно.

Таким чином 17 червня прес-центрі запорізької ОДА зібралися учасники опитування із Запорізької області, які представляли профільні управління регіональної влади, запорізьку торгово-промислову палату, виробників біопалива, проектні організації, вищі навчальні заклади, громадські організації, ЗМІ та інші.

Відкриваючи круглий стіл, Євген Семечаєвський звернув увагу, що питанням розвитку
біопалива в області приділяється все більша увага. Керівництво області готове підтримати конструктивні пропозиції для реалізації значного потенціалу біопалива в області. Доказ тому — недавня реалізація інвестпроектів у сфері відновлюваної енергетики, таких як будівництво вітрової та сонячної електростанцій.

Круглий стіл пройшов дуже жваво. Вдалося обговорити багато практичних аспектів, які стосуються сфері стійкості біопалива (економічні, правові, екологічні, організаційні та технічні питання). Важливо те, що вдалася прив'язка до умов і конкретних проектів запорізької області.
Великий інтерес викликало повідомлення Директора «Запорізького регіонального центру інвестицій та розвитку» Сергія Дорошенка. Він розповів про те, що в рамках здійснення проекту "Енергія Біомаси" національного проекту "Енергія Природи" проведено аудит і підготовлено інвестиційну пропозицію для будівництва ТЕЦ на біомасі в м. Мелітополь у складі трьох об'єктів електричною потужністю по 6 МВт. Передбачається реалізація електроенергії за "зеленим тарифом", а також теплової енергії місцевим споживачам, що дозволить збалансувати і як мінімум не підняти її вартість для споживачів. Одне з питань, яке ще належить вирішити майбутнім інвесторам — як забезпечити щорічне постачання 95 тис. тонн пелет на рік на кожний з об'єктів, оcкільки в даний час такі обсяги в області не проводяться.

Модератор дискусії, Олексій Стояновський, звернув увагу, що дана пропозиція є дуже своєчасна. Багато українських виробників потрапили в скрутне становище через падіння польського ринку біомаси в той час, як внутрішнє споживання пелет досі є незначним.
З іншого боку українські бізнесмени довгий час виявляли недалекоглядність, йдучи по шляху найменшого опору. Їх влаштовувала "всеїдність" польських електростанцій, готових споживати будь-яку біомасу. Майже ніхто не обтяжував себе питаннями та вимогами сертифікації. При цьому саме наявність сертифікатів відповідності тим чи іншим європейським або міжнародним стандартам дає можливість реалізовувати продукцію на більш привабливих ринках і забезпечити широкі можливості для збуту.

Підтвердження цієї тенденції було видно і в процесі опитування в даному проекті. Серед категорій учасників найбільший інтерес проявили вчені та дослідники. У той же час виробники деревного біопалива, включаючи тих, хто має свідоцтво виробника альтернативного палива державного зразка, були набагато менш активними. На думку експерта проекту це говорить про недостатню обізнаність серед українських виробників біопалива про переваги сертифікації.

У цілому Олексій Стояновський зазначив досить високі ризики стійкості по більшості пунктів опитування, найвищі з яких стосуються непрозорості відносин в даному виді бізнесу. Хоча результати опитування показують більш високі ризики з боку держави, але, на думку експерта, самі суб'єкти госпдіяльності часто створюють не менш високі ризики з власної ініціативи.
Про подібні ризики, як пов'язаних з державою, так і мають відношення тільки до підприємців, а також про основні вимоги голландських інвесторів до побудови біопаливного виробництва розповів керівник проекту Геворг Габрієлян. Щоб будувати спільний бізнес з голландськими партнерами, необхідно врахувати не тільки економіку та юридичні аспекти, а й велику різницю менталіта українських та голлнадскіх бізнесменів.

Про типові помилки в проектуванні котелень на біомасі, дилемі вибору між модульної та звичайної котельнями на біомасі, а також необхідності врахування різних аспектів національного законодавства розповіла голова правління проектного інституту "Запорізький Гіпроелектро" Тамара Зубко.

Доцент кафедри теплоенергетики Запорізької державної інженерної академії Олексій Назаренко окреслив необхідні напрямки досліджень, необхідних для комплексного використання потенціалу біомаси в області. Фахівці та студенти кафедр теплоенергетики та енергоменеджменту взяли найактивнішу участь в опитуванні про стійкість біопалива. Деякі з них обрали для написання дипломні роботи за тематикою біопалива.

Спеціаліст територіального центру Держенергоефективності в області Володимир Бегаль порадив безпосередньо враховувати ризик, пов'язаний з визначенням розміру "зеленого тарифу". Він також ініціював обговорення використання такого виду деревних відходів, як опале листя.

Учасники дискусії підкреслили важливість вирішення даної проблеми для населених пунктів області і необхідність вибору такої технології утилізації листя, яка найбільшою мірою врахує ризик атмосферного забруднення димовими газами, що особливо актуально для промислових центрів області. Також висловили побажання дізнатися про досвід муніципалітетів Нідерландів в цьому питанні.

Активну участь у роботі заходу взяв також директор ТОВ «Біо Агро» (м. Пологи) Анатолій Півень. Це підприємство — провідний виробник біопаливних гранул з лушпиння соняшнику, що є відходом виробництва Пологівського ОЕЗ.

Торік підприємство відвідав радник посла Королівства Нідерландів, який високо оцінив рівень даного виробництва і вказав на те, що підприємства такого рівня мають хорошу можливість пройти сертифікацію продукції за стандартом Нідерландів NTA8080 для безпосередньої постачання біопалива на ринок Нідерландів. Електростанції цієї країни споживають значні обсяги паливних пелет, використовуючи технологію сумісного спалювання (co-firing) з вугіллям. Громадськість Нідерландів схвально ставиться до використання такої технології і навпаки не вітає енергетичні об'єкти, які працюють тільки на вугіллі.

Анатолій Півень зазначив, що його підприємство давно було зацікавлене у виході на нові ринки збуту, у тому числі в Нідерланди, але не має можливість самостійно вирішити транспортно-логістичні питання для забезпечення ефективних морських поставок. Тому підприємство "Біо Агро" готове співпрацювати з національним проектом "Енергія Біомаси", що дає можливість реалізації біопалива на місцевому ринку. Тим більше такий підхід більше відповідає обговорюваним принципам стійкості за рахунок скорочення транспортних викидів.
Також Анатолій Півень вказав на наявність такого ризику, як недоробка національного законодавства в питаннях стандартизації твердого біопалива і зокрема відсутність в кодах для зовнішньоекономічної діяльності такої поширеної в Україні товарної позиції, як паливо з лушпиння соняшнику гранульоване. Через це підприємство змушене користуватися іншими товарними позиціями, що підвищує витрати на перевезення.

Інші учасники круглого столу також відзначили, що будівництво ТЕЦ на біопаливі в Мелітополі з потребою близько 300 тис тонн пелет на рік підніме інтерес до виробництва біопалива в області та залучить інвесторів. Але при цьому необхідно звернути увагу і комплексно врахувати ризики стійкості, щоб цей проект приніс множинну користь.
Конкретні пропозиції для реалізації Мелітопольського проекту, які повинні відповідати підходу стійкості для деревного біопалива, надав начальник головного управління лісового та мисливського господарства області — Мирон Полуліх.

Він розповів про наявні можливості для використання відходів щорічних оздоровчих і формуючих рубок лісових господарств області. Оскільки область є малолісистою, Мирон Полуліх запропонував використовувати особливі деревні культури, такі як спеціально виведені в Херсонській області різновид тополі. Використання цієї культури має відповідати вимогам стійкості до біопалива, так як ця рослина, на відміну від інших енергетичних культур, спеціально виведено для посушливих умов півдня України, є порівняно швидкозростаючим і дасть можливість зібрати врожай біомаси вже на 6-7-й рік після висадки.

На завершення круглого столу, який дійсно виявився майданчиком для обговорення актуальних питань у сфері твердого біопалива в запорізькій області, Євген Семечаєвський підсумував, що область зацікавлена у продовженні співпраці з Нідерландами і запропонував присутнім надати всі пропозиції з цього приводу для відображення в рамках даного голландсько-українського проекту. Він також передав запрошення голландським бізнесменам організувати ділову місію з біопаливним питань в Запоріжжі.

Залишається додати, що оскільки журнал "Міжнародна Біоенергетика" є медіапартнером голландсько-українського проекту, всім учасникам опитування в Запорізькій області, що надали свої імейл-адреси, були розіслані в подарунок електронні версії журналу.