Про це експерту журналу «Міжнародна Біоенергетика» Олексію Стояновському повідомив радник губернатора області з питань підвищення енергоефективності Марк Берфман.

Серед учасників робочої групи були представники місцевої науки, аграрного управління та управління ЖКГ.

За підсумками засідання Управління агропромислового комплексу регіону доручено вивчити дані про використання природного газу в сфері АПК та можливості його заміни біопаливом.

Також область прийняла рішення про фінансування 118 котелень установ у бюджетній сфері області за рахунок інвестиційних коштів, що виділяються на закупівлю обладнання та продаж тепла за узгодженим тарифом.

Сумська область – найбільш багатий регіон України з запасів соломи – одного з аграрних видів біопалива. Ця область була однією з перших, де було розпочато промисловий випуск деревних та аграрних брикетів та пелет. Керівництво регіону також одним із перших заговорило про переведення місцевого енергетичного комплексу на біопаливо.

«За рішенням Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Сумщина визнана пілотним регіоном з виробництва альтернативних джерел енергії на основі біомаси. У нас є позитивний досвід виробництва та використання альтернативних джерел енергії з відходів сільськогосподарської діяльності, продукції лісопереробки, – повідомив заступник голови облдержадміністрації Ігор Яговдик – Зараз в регіоні здійснюється виробництво брикетів, пелет з відходів лісопереробки, соняшнику, соломи. Це дозволяє скоротити споживання природного газу і зменшити енергозалежність області».

Разом з тим виникає питання підрахунків запасів біомаси. Олексій Стояновський вважає, що рішення задачі уточнення паливного потенціалу біомаси в області серйозно залежить від того, як буде підрахована солома та інша аграрна біомаса.

«Навіть найбільш консервативні учасники засідання погодилися з необхідністю використання соломи хоча б з тієї причини, що інакше деякі з підприємців незважаючи на всі заборони спалюють її прямо в полях. При цьому представникам науки все ще належить виробити мінімальні вимоги, необхідні для того, щоб захистити родючість грунту. Це питання дійсно актуальне. Єдиного підходу в цьому питанні з боку уряду або вітчизняної аграрної науки немає», – говорить експерт журналу «Міжнародна Біоенергетика».

Далі Олексій Стояновський зауважує: «Хоча наміри області масштабно реалізувати біопаливний потенціал похвальні, проте необхідно приділити увагу також технічній та організаційній стороні реалізації таких проектів, щоб вибір був зроблений не за принципом "чим дешевше пропозиція, тим краще". Зокрема, в гонитві за тим, щоб будь-якою ціною замінити природний газ, не варто забувати про екологічну складову. Заміна природного газу на тверде паливо завжди підвищує ризик атмосферного забруднення для місцевого населення. Необхідно не тільки підібрати спеціалізоване обладнання, яке мінімізує викиди, але й хтось (бажано громадськість) повинен стежити за дотриманням технології, якістю та належним зберіганням біопалива. Також потрібно стежити за охороною праці та пожежною безпекою. Щоб, як в інших місцях, не економили дизель, замінюючи роботу трактора старшокласниками при подачі тюків соломи у сільській шкільній котельні».