Україна в 2009 році одночасно з введенням «зелених » тарифів законодавчо встановила механізм стимулювання розвитку виробництва обладнання для відновлюваної енергетики, так зване правило місцевої складової . Як це відбилося на компанії Pillar і на ринку України в цілому?
Вважаю, що говорити про результати поки передчасно. Запуск цього механізму кілька разів відкладався на пізніший термін, а потім видозмінювався. Нинішня редакція відповідного закону набула чинності тільки 1 липня 2013, а з урахуванням розробки та затвердження підзаконних актів, ми маємо всього лише три місяці роботи за зрозумілими правилами визначення місцевої складової. Зараз йде активна фаза роботи з українськими компаніями, виконані перші замовлення, йдуть активні переговори, і ми розраховуємо вже в найближчому майбутньому на збільшення попиту з боку українських споживачів нашої продукції.
Для України ж правило місцевої складової — це, в першу чергу, підтримка і розвиток власної промисловості і реального сектора економіки.
Чи працюють аналогічні механізми, що сприяють локалізації виробництва високотехнологічного обладнання, в інших країнах або це вітчизняне ноу— хау?
Безумовно, такі механізми є і в інших країнах. У тому чи іншому вигляді заходи, спрямовані на локалізацію виробництва обладнання для відновлюваної енергетики, працюють в Канаді, Італії, Франції, Росії, Казахстані, Саудівської Аравії, в деяких інших країнах Азії. У Китаї та Японії аналогічних норм немає, але побудувати станцію і отримати там «зелений» тариф неможливо, якщо це не китайська чи японська компанія відповідно.
Країни, які вводять правила місцевої складової, розуміють, що сонячна енергетика — це енергетика майбутнього. За своєю суттю ці заходи спрямовані на одне: стимулювання економіки і підтримка власних виробників відповідних компонентів об'єктів альтернативних джерел енергії. Таким чином країни, з одного боку, розвивають цей ринок, а з іншого — захищають своїх національних гравців на ньому від недобросовісної конкуренції.
Чи коректно твердження, що правило місцевої складової захищає українських виробників від експансії демпінгуючих азіатських постачальників?
Абсолютно вірне твердження. Єврокомісія в травні нинішнього року опублікувала документ, в якому абсолютно чітко обґрунтовується, що китайські копанні в масовому порядку використовують демпінгові ціни на «сонячну» продукцію, і цей демпінг становить 88 %. Фактично вони продають свою продукцію в два рази дешевше її собівартості. Як ми розуміємо, мета у цього одна — усунути конкурентів з даного ринку для того, щоб потім на ньому панувати. Багато в чому ця задача досягнута. Наприклад, в Європі значною мірою виробництва галузі сонячної енергетики вже знищені. Існуючі в Україні правила, безумовно, захищають українських виробників від недобросовісної конкуренції і стимулюють зарубіжні компанії переносити свої виробництва в Україні, створюючи тут нові робочі місця.
Наскільки досконалий діючий нині механізм стимулювання локалізації виробництва матеріалів, комплектуючих і устаткування для поновлюваної енергетики, чи вимагає він подальшого коригування ?
По суті, при формуванні даного механізму в Україні за базу була взята канадська модель. З іншими цифрами за величинами компонентів місцевої складової в різних переділах продукції, але база канадська, яка, в свою чергу, була випробувана і показала свою життєздатність. Так, про деталі можна сперечатися, бо кожен виробник вважає, що саме його продукція заслуговує більшого відсотка місцевої складової, але це деталі, які не мають відношення до того, що саме введення місцевої складової є дуже позитивним фактором для виробників зокрема, і економіки держави в цілому. Існуючий же порядок визначення та розрахунку місцевої складової в об'єктах електроенергетики зрозумілий і виконаємий як для установників електростанцій на альтернативних джерелах енергії, так і для виробників обладнання.
У жовтні стало відомо, що Євросоюз зажадав від України скасувати механізм підтримки місцевих виробників обладнання для «зеленої» енергетики. Якими будуть наслідки ліквідації правила місцевої складової ? Чи готові вітчизняні виробники до конкуренції із зарубіжними компаніями?
Почну з відповіді на друге питання. Я не можу говорити про всіх виробників нашої галузі в Україні, але Pillar до конкуренції готовий. Ми маємо дуже низьку собівартість, готові конкурувати з будь-яким виробником у світі, але ми не можемо працювати в умовах недобросовісної конкуренції . Безумовно, якщо на наш ринок прийдуть компанії з демпінговою ціною, ми не будемо мати жодних шансів на продаж. І тим не мене, на наш погляд, найбільш негативні наслідки скасування місцевої складової будуть для енергоринку та енергомереж України. Досить подивитися на недавні приклади таких країн, як Іспанія та Чехія, в яких теж були введені «зелені» тарифи, але без правила місцевої складової . За рік там встановлювалися потужності що в 5-10 разів перевищують розрахунки уряду. Це призвело до того, що владі цих країн довелося заднім числом переглядати у бік зменшення «зелених» тарифів для вже працюючих електростанцій. Це підірвало довіру до даних ринків. В умовах України масове і неконтрольоване будівництво сонячних електростанцій взагалі може призвести до розбалансування енергетичної системи.
Багато європейських виробників комплектуючих і устаткування для поновлюваної енергетики не змогли протистояти демпінгу китайських постачальників. У результаті, як ви сказали, виробництва були фактично знищені. Чи можливе повторення такого сценарію в Україні в разі скасування механізму підтримки місцевих виробників?
Активний демпінг з боку Китаю почався на початку 2011 року. За цей період часу кількість підприємств сильно скоротилася. На початок 2013 року залишилося тільки 25 % підприємств сонячної промисловості від тієї їх чисельності, яка була в 2010 році. Сильно скоротився і штат співробітників в тих компаніях, які залишилися живі. Це пов'язано з тим, що неможливо продавати продукцію з цінною в два рази нижче її собівартості, якщо тебе не субсидує держава. У разі скасування правила місцевої складової для України цей сценарій також цілком імовірний. І це не питання того, що ми роботам гірше. Це питання того, що Китай продає за демпінговими цінами, і, безумовно, в такій ситуації прямі закупівлі в Китаї призведуть до закриття підприємств в Україні, а ми будемо змушені фінансувати китайського виробника.
Як відбилася світова експансія китайських постачальників на Pillar, експортують більшу частину продукції, що випускається ?
За підсумками 2011-2012 років немає жодного підприємства в світі, яке б працювало в даній галузі і при цьому демонструвало б реальні позитивні фінансові результати. Всі підприємства збиткові. На превеликий жаль, Pillar — не виняток. Чисельність наших співробітників скоротилася в два рази за два роки. По всій видимості, 2013 рік буде третім роком поспіль, в якому всі будуть демонструвати негативні фінансові результати. Але, завдяки дії правила місцевої складової ми розраховуємо, що в кінці цього року нам вдасться відновитися, а з наступного року ми зможемо демонструвати нормальний фінансовий результат.
Якщо Євросоюз продовжить наполягати на ліквідації правила місцевої складової в його нинішньому вигляді, яким може бути компромісне рішення даного питання ? Чи є альтернатива працюючому механізму?
Якщо Європа буде наполягати на скасуванні місцевої складової, то є пропозиція порадити Європі розглянути результати її політики і поточну ситуацію у власних виробників. Те, в якому положенні вони опинилися в результаті неможливості захистити власний сектор від недобросовісної конкуренції. У Європі закриті або збанкрутували сотні підприємств, роботу втратили сотні тисяч людей, які були прямо чи опосередковано задіяні в даному секторі. Тому, бачачи такі результати в Європі, ми повинні чітко розуміти, що ніякої реальної альтернативи правилом місцевої складової не існує. Ми або підтримуємо власного товаровиробника, або підтримуємо недобросовісну конкуренцію.
За матеріалами: Delo.ua