Вчені Білорусі, Росії та Казахстану розробили проект по створенню й освоєння технології комплексної комбінованої переробки важких нафтових залишків, альтернативної і відновлюваної сировини для отримання легких й середніх дистилятів для виробництва високоякісного палива і нафтохімічного синтезу, повідомили в Національній академії наук Білорусі.

Перспективна технологія

В даний час в багатьох країнах світу велика увага приділяється поновлюваним джерелам енергії, які дозволяють знизити залежність від імпортованих енергоресурсів, скоротити викиди шкідливих речовин, а також створити додаткові можливості для розвитку деяких галузей економіки.

При цьому білоруські, російські, казахстанські вчені вказують на значні запаси на території Митсоюзу деревини та вугілля як альтернативи нафти й природному газу, але звертають увагу на нерентабельність їх індивідуальної переробки на паливо та хімічні продукти. Одночасно відсутня ефективна технологія виробництва з відходів переробки деревини товарного моторного палива. Крім того, відзначають вчені, перед нафтопереробною промисловістю трьох країн стоїть завдання підвищення глибини переробки нафти, яка сьогодні складає близько 72% проти 85-95% в економічно розвинених країнах.

За даними вчених, в процесі переробки нафти в світі утворюється близько 1 млрд. тонн гудрону, половина якого йде на отримання масел, бітуму та коксу, а ще 500 млн. – доступно для гідроконверсії.

"У цьому зв'язку актуальним видається спільна переробка рослинної сировини з важкими нафтовими залишками (важка нафта, гудрон, мазут), що дозволяє отримувати біопаливо з низьким вмістом кисню й сірки", – підкреслили в НАН.

Там відзначили, що "в рамках ЄврАзЕС підготовлений міждержавний інноваційний проект, в якому беруть участь Білорусь, Казахстан і Росія, з освоєння технології комплексної комбінованої переробки важких нафтових залишків, альтернативної і відновлюваної сировини для отримання легких й середніх дистилятів як сировини для виробництва високоякісного палива і нафтохімічного синтезу".

$1 млрд на 8 років

"Розроблений вченими трьох країн проект передбачає переробку суміші важких залишків нафти з вугіллям і біомасою за допомогою технології гідроконверсії з отриманням облагородженою легкої нафти, яка придатна для переробки на існуючих нафтопереробних заводах за вже сформованими традиційними технологіями", – пояснили в НАН.

Проект передбачає 4 етапи загальною тривалістю близько 8 років. За цей час планується підготувати техніко-економічні розрахунки, які дозволять оцінити можливості розширення сировинних ресурсів нафтопереробки за рахунок залучення в переробку альтернативних видів сировини (бурого вугілля, сланців, торфу) та відновлюваної рослинної біомаси (деревини та льонотрести), а також розробити проект будівництва комбінованої системи комплексної глибокої переробки важких нафтових залишків, альтернативної і відновлюваної сировини потужністю 5 млн тонн на рік і реалізувати його.

За розрахунками вчених, на фінансування проекту необхідно близько $1 млрд. "Однак виконання проекту в повному обсязі дозволить створити промислово-технологічні основи для виробництва нового покоління наукоємної конкурентоспроможної продукції, яка буде відповідати світовому рівню", – констатували в НАН. При цьому там повідомили, що рівень прибутковості інвестицій складе не менше 80%, а термін окупності – не менше 8 років.

Раніше цей проект називали одним з потенційних претендентів на отримання фінансування за рахунок коштів створюваної венчурної компанії ЄврАзЕС. Крім цього на презентації даного проекту як одного з можливих для фінансування венчурною компанією «Центр інноваційних технологій ЄврАзЕС» в квітні цього року технологією білоруських, казахстанських та російських вчених зацікавилася венчурна компанія Bright Capital.

Світові лідери

Як підкреслили в НАН, реалізація даного проекту спрямована на вирішення проблеми комплексної переробки важких нафтових залишків, альтернативної і відновлюваної сировини і, як наслідок, розширення сировинних ресурсів нафтопереробки, а також послужить зміцненню енергетичної та економічної безпеки країн-учасниць.

Крім того, продовжили там, впровадження цієї проривної технології підвищить глибину переробки нафти, обсяги виробництва НПЗ, що позитивно позначиться на економічному зростанні країн за рахунок збільшення в структурі економіки частки продукції з високим рівнем доданої вартості, а також створить нові високотехнологічні робочі місця і сформує умови для поліпшення екологічної обстановки.

В академії наук звернули увагу на те, що проведені пілотні та демонстраційні випробування, які підтвердили результати наукових досліджень і показали реальність створення промислових комплексів, що використовують дану технологію.

"Пропоновані інноваційні технології глибокої комплексної та безвідходної переробки вуглеводневої сировини забезпечать державам-членам ЄврАзЕС у цій галузі лідируюче положення в світі", – підкреслили там.