Про ситуацію на українському ринку пелет, можливостях експорту на зовнішні ринки, і про роботу асоціації "Український Пелетний Союз" розповідає її президент Микола Коломійченко.

Асоціація "Український Пелетний Союз" була створена в 2012 році. Які цілі Ви переслідували, створюючи її?

Асоціація "Український Пелетний Союз" була створена в 2012 році як професійна галузева асоціація для впровадження європейських стандартів та систем сертифікації твердого біопалива, в першу чергу, деревних пелет, або гранул, як їх іноді називають.


Зараз багато говорять про сертифікацію різної продукції. Чи торкнулося це виробництва твердого біопалива?

Оскільки спочатку Український Пелетний Союз створювався для того, щоб полегшити українським виробникам біопалива вихід на експортні ринки в першу чергу Європи, нами була обрана найновіша професійна система сертифікації ENplus, яка була розроблена DEPI (Deutsche Pellet Institut) для європейського пеллетного ринку і передана в управління AEBIOM (Європейська Асоціація Біомаси). Зараз цією системою сертифікації всього за 3 роки її роботи охоплено більше 60% європейського ринку пелет. Успішність ENplus пояснюється німецьким скрупульозним підходом та вимогами до систем управління якістю готової продукції на всіх етапах, від контролю вхідної сировини до контролю готової продукції на етапах відвантаження кінцевому споживачеві. Виробники, як і трейдери, сертифікуються трьома незалежними організаціями: органом сертифікації, органом аудиту і лабораторією, які повинні бути акредитовані відповідним чином і визнані Європейською Пелетною Радою. Виробники, які отримали сертифікат ENplus, щорічно проходять перевірку представником органу аудитора і, згідно з українським законодавством, ще й представником органу сертифікації. Крім того, сертифіковані ENplus виробники і трейдери мають переважне право продажів, більш високу ціну продукції та рекомендовані провідними виробниками теплогенеруючого обладнання.

Опалювальне обладнання в Європі обов'язково має паспорт, у якому зазначені характеристики біопалива для досягнення максимального ККД. На самих котлах є наклейки-вимоги до якості біопалива ENplus або DIN+. Поки українські виробники не усвідомили необхідність сертифікації, вони поставляють біопаливо трейдерам, які пакують пеллети в 15 кг мішки, незаконно ставлять на них ярлик систем сертифікації і поставляють вже іншим трейдерам за зовсім іншою ціною. Більшість українських виробників і трейдерів стикалися із запитами на покупку пелет з вимогою упаковки "зазначеного зразка". На щастя, час таких махінацій практично закінчився: з березня 2013 року введена в дію директива ЄС № 995/2010, яка передбачає відповідальність імпортерів деревообробної промисловості (включаючи біопаливо) за формування прозорої схеми поставок з підтвердженням законності походження вихідної сировини. За пропозицією Українського Пелетного Союзу, винесеною на обговорення на останньому засіданні Європейської Пелетної Ради, недобросовісні імпортери біопалива будуть відслідковуватися профільними асоціаціями країн Євросоюзу для подальшого розгляду органами, які впроваджують директиву в дію.

Для того, щоб український виробник деревної пелети отримав доступ до передової сертифікації, мав рівні права на ринку твердого біопалива Європи та рівну з європейськими виробниками ціну, Український Пелетний Союз був прийнятий рівноправним членом Європейської Пелетної Ради. Також ми адаптували процедуру сертифікації в Україні і сприяли заснуванню українського органу сертифікації. Він зараз перебуває на останній стадії акредитації, фактично, чекаємо фінального підпису. Український Пелетний Союз веде активну роботу з українськими виробниками деревної пелети, виробниками біопаливного теплогенеруючого обладнання і трейдерами біопалива. В основному, інформуємо їх про можливість сертифікації, про існуючі в Україні та в Європі стандарти на тверде біопаливо, переваги європейської сертифікації, розширення ринків збуту, про підготовку та терміни введення в дію нових стандартів.

Чи ріс ринок біопалива в 2013 році? Чому, як Ви думаєте?

Ринок біопалива в світі має строгу тенденцію зростання, це не дивує, оскільки світові прогнози запасів викопних невідновлюваних вуглеців були складені ще в 50-х роках минулого сторіччя. Фахівці в енергетиці вже тоді передбачали глобальний перехід на використання поновлюваних видів палива, тієї ж деревини, хоча для України більш характерними є і будуть посилювати свою частку ринку пелети та брикети з лузги соняшника та соломи. Їх для експорту використовувати недоцільно, оскільки їх паливні характеристики нижчі, ніж у деревного палива, але для промислових об'єктів, розташованих недалеко від місця виробництва це найкращий варіант зниження енерговитрат. Європейський ринок деревних пеллет зараз відчуває неоднорідний дефіцит, тобто в Італії, де більш 750 000 опалювальних котлів було переведено на пелети, дефіцит в південних регіонах призвів до того, що вже в листопаді 15 кг мішок пелет коштував 7-8 євро. При цьому північні провінції дефіциту не відчували. Для Франції дефіцит взагалі не характерний, оскільки виробництво майже повністю задовольняє попит. Австрія та Німеччина, як найцікавіші для українського виробника ринки, відчувають зимові піки споживання біопалива, при цьому коливання цін мінімальні. Ще минулого року експерти передбачили цього умовно новому ринку (світова статистика ведеться з 1999 року) стабільне зростання обсягів при збереженні ціни. Ключовим фактором для зростання ринку пелети є довіра кінцевого споживача до стабільності якості та кількості (доступності) біопалива. У 2012 році дефіцит деревної пелети в Європі склав близько 2,5 млн. тонн. Економічно, виграш у грошах при переході на опалення біопаливом може бути 2-4-х кратним в порівнянні з газом.

Оцінити український ринок деревних пеллет зараз складно, ще не отримані дані з експорту за рік, а обсяги внутрішнього споживання можуть бути оцінені тільки приблизно. Але з урахуванням того, що за останні 3 року внутрішній попит виріс на порядок (з 3 до 30%), можна стверджувати, що українські господарі підприємств та директора бюджетних підприємств і організацій "розсмакували" новий спосіб зменшити витрати на опалення і температурні технологічні процеси. Вважаю, в 2013 році частка внутрішнього ринку зросте, але передбачити, наскільки, все-таки не візьмуся. Це буде зрозуміло до лютого-березня 2014 року.

Нагадаємо, що потенціал біомаси в Україні дозволяє щорічно виробляти близько 3,5-4,0 млн. тонн деревного твердого біопалива, а також 16-20 млн. тонн твердого біопалива. В енергетиці це дозволяє відмовитися від закупівлі 10-12 млрд. м. куб. природного газу. В економіці це 23-27 млрд. грн. на рік. Плюс збільшення експорту і надходження в Україну валютних коштів.

Чи звертаються до Вас з новими цікавими ідеями щодо виробництва біопалива? Розкажіть про них.

Звертаються постійно. Наприклад технічним центром "Общемаш" розроблена, запатентована (включаючи інтернаціональний патент за процедурою РСТ) мобільна лінія гранулювання органічних відходів МЛГ-11 "Форвард", аналогів якої у світі немає. Вона дозволяє виробляти тверде біопаливо (деревну пелету, пелету з агрокультур) прямо на місці знаходження сировини. Вирішує головне питання доступності сировини та її логістики. Собівартість готової продукції на порядок дешевша, ніж на стаціонарних виробництвах.

Чи берете Ви участь в міжнародних тематичних заходах? Наскільки вони корисні для Вас?

Крім регулярних робочих нарад в складі Європейської Пелетної Ради, Український Пелетний Союз бере участь в якості спікера і в інших міжнародних заходах. Так, 15 січня заплановано виступ генерального секретаря Українського Пелетного Союзу Тетяни Ігнатенко в Гратці, Австрія на Центральноєвропейській Конференції з біомаси. У лютому також планується поїздка в Австрію, на Європейську Пелетну Конференцію. Там також плануємо виступити з презентацією, мають намір залучити українських виробників обладнання та біопалива, сформувати делегацію від України. На всіх галузевих заходах ведеться синхронний переклад на російську мову, а окремі переговори учасників делегації супроводжуються послідовним перекладом. Галузь виробництва твердого біопалива України завжди викликає підвищений інтерес європейських партнерів, формує інформаційне та маркетингове поле як інструменту збільшення прямих продажів продукції українських виробників.

Ми проаналізували досвід європейських країн та світові тенденції розвитку ринку твердого біопалива, технологічні розробки та економічні стимули в різних країнах світу, в тому числі і досвід львівської програми кредитування населення. Дані дослідження дозволяють активно розвивати внутрішній ринок споживання твердого біопалива. Український Пелетний Союз розробив і впроваджує програму внутрішньої логістики твердого біопалива, яка дозволяє кожному споживачеві швидко та оперативно отримати якісну продукцію українських виробників. Беремо участь у програмах переходу котелень бюджетного й соціального сектору з природного газу на тверде біопаливо, яке є місцевим доступним та дешевшим енергоресурсом. Приймаємо участь в якості експертів при розробці енергостратегії України, подоланні законодавчих бар'єрів у розвитку галузі відновлюваної енергетики та її формуванні в повноцінну галузь промисловості України.

Розкажіть про плани роботи Асоціації на 2014 рік. Чи буде він успішним для виробників твердого біопалива?

У 2014 році ми плануємо здійснити першу сертифікацію українських виробників деревних пеллет, зараз йде підготовча робота, дуже цікаво, хто з виробників встигне отримати сертифікат № UA001. Також, за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження", ми проведемо серію освітніх семінарів під гучною назвою "Громадське лобіювання впровадження стандартів на тверде біопаливо" в таких містах як Львів, Луцьк, Вінниця, Київ, Черкаси, Одеса, Харків, Запоріжжя і, можливо, в Чернігові. На цих семінарах (участь безкоштовна! Реєстрація на сайті Українського Пелетного Союзу) ми будемо обговорювати новий міжнародний стандарт на всі види твердого біопалива, економічні передумови впровадження проектів переходу на тверде біопаливо в регіонах України та необхідність підтримки таких проектів як знизу – громадськими організаціями, екологічними спільнотами та окремими активістами, так і зверху – главами міських та обласних адміністрацій, керівниками промислових виробництв і власниками мережевих підприємств. На жаль, абсолютно абсурдна система пільг на газ для населення економічно стримує приватних домовласників від впровадження подібних проектів. Ще більш абсурдна система субсидування підприємств вугільної промисловості теж грає свою роль у загальному процесі обдурення відновлюваної теплоенергетики України. Ми, безсумнівно, докладемо зусиль і продовжуватимемо лобіювати інтереси відновлюваної енергетики разом з нашими партнерами – Біоенергетичною Асоціацією України, але наміри нинішньої влади достатньо прозорі – підтримка депресивних галузей енергетики і невеликі, але очевидні реверанси в бік найдорожчих видів відновлюваної енергетики. Тим часом, підтримка найбільш рентабельних галузей біоенергетики – біогаз, біопаливо тверде та рідке опиняється за межею державної політики і здійснюється тільки там, де це може бути вигідно окремим групам зацікавлених осіб.

Ми вітаємо і підтримуємо зрослу громадську активність української нації, зараз час згадати, що Україна – самодостатня країна, в якій величезна кількість власних ресурсів. І нехай ми поки говоримо на різних мовах, наші діти та онуки будуть жити в цій країні і наша робота – залишити їм чисту воду, родючу землю, ясне небо та енергонезалежну Україну.