Відходи агропромислового комплексу – приваблива сировина для отримання теплової та електричної енергії. За оцінками експертів представництва IFC в Україні (м.Київ; з 1993 р.), потенціал проектів з вироблення енергії з відходів сільського господарства в Україні, що економічно окупаються, дорівнює 25% її річного промислового енергоспоживання.

Енергія, отримана внаслідок реалізації проектів з переробки доступних відходів, дозволить знизити потребу України в імпорті природного газу на 8 млрд. куб.м на рік. Економія від скорочення його імпорту може скласти близько 28 млрд. грн.

Відходи рослинництва

Цінною енергетичною сировиною є первинні відходи рослинництва, насамперед – солома зернових. Потенціал використання таких відходів існує майже на всій території України, оскільки рослинництво розвивається в усіх регіонах. Найбільш великі виробники, наприклад, зернових хлібних та зернобобових культур зосереджені переважно в Центральній Україні.

Зокрема, в 2013 р. найбільший урожай цих культур зібрали в Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Сумській та Кіровоградській областях (понад 3 млн. т в кожній області).


З урахуванням загального виробництва зернових культур сільгосппідприємствами України в 2013 р., за даними експертів ТОВ "Науково-технічний центр" Біомаса" (м. Київ; консультаційна та інженерна компанія; з 1998 р.; 20 чол.), для вироблення енергії шляхом спалювання Україна може використовувати майже 10 млн. т соломи колосових, з якої можна отримати 4 470 000 т умовного палива (у.п.).

Значним є потенціал і лушпиння соняшника. Вирощування цієї культури зосереджено в областях, наближених до потужностей з його переробки. Дніпропетровська, Кіровоградська, Харківська, Миколаївська та Одеська області виробляють 0,7-1 млн. т соняшнику в сезон кожна.

Відходи тваринництва

Значні енергоресурси мають і вітчизняні тваринництво та птахівництво. Як відомо, гній ВРХ, свиней, пташиний послід у всьому світі давно й успішно використовуються в якості сировини для анаеробного зброджування відходів. Україна робить лише перші кроки на цьому шляху, хоча її можливості колосальні.

Якщо врахувати, що загальне поголів'я ВРХ на українських сільгосппідприємствах на 1 лютого 2014 року досягло 1,4 млн., згідно з розрахунками експертів НТЦ "Біомаса", від цієї худоби можна на рік отримати приблизно 14,4 млн. т гною, з якого, в свою чергу, виробити 0,89 млн. т у.п. З 6,1 млн. т гною свиней (3,9 млн. голів на сільськогосподарських підприємствах) шляхом анаеробного зброджування теоретично можна отримати 0,32 млн. т у.п.

А якщо переробити 5,7 млн. т доступного пташиного посліду від 134,8 млн. голів вирощуваних на сільгосппідприємствах пернатих, можна виробити 0,79 млн. т у.п. Відзначимо, що найбільша концентрація великих тваринницьких господарств, що виробляють крім тваринницької продукції гній і послід для виробництва органічного палива, спостерігається в основному в центральних та східних областях країни.

Зокрема, станом на 1 лютого 2014 року поголів'я ВРХ, що перевищує 100 тис. голів, налічувалося у Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Харківській та Вінницькій областях. Найбільше поголів'я свиней зосереджено в Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Полтавській та Черкаській областях. Великі "виробники" пташиного посліду – Київська, Черкаська, Вінницька, Дніпропетровська та Хмельницька області.