Сьогодні в російському медійному просторі одна з головних тем – заборгованість України за російський газ та побоювання зриву поставок цього палива до Європи. Більшість експертів стверджують, що поки Європейський Союз не може обійтися без російського газу, проте, обговорюючи газові проблеми, майже всі беруть до виду зростаючу конкуренцію з боку біопалива.

Удавана нерентабельною та малоефективною галуззю – лісова промисловість в Росії розвивається не настільки стрімкими темпами, як нафтогазова. У зв'язку з цим малий інтерес високопоставлених чиновників до цього напрямку. Тим часом, ряд країн, таких як Фінляндія або Канада, власним прикладом довели, що ліс не тільки потребує інвестицій, але може приносити досить високий прибуток зараз. Однак ми не будемо зупинятися на всіх напрямках лісової промисловості, а лише загострити увагу на кінцевій стадії переробки деревини – утилізації деревних відходів. Продукція, одержувана в ході цієї утилізації – пелети – сьогодні користується все більшою і більшою популярністю в Європі, і саме вона здатна замінити російський газ!

Хто ж виробляє пелети?! Виявляється, що зброя американців проти нашого блакитного палива зовсім не сланцевий газ, який сьогодні також активно обговорюють у вітчизняних ЗМІ, а біопаливо.

Тепер цифри. За даними Канадської асоціації виробників пеллет, на півдні США за два роки (2012-2013 рр.) обсяги виробництва та експорт деревних паливних гранул в Європу збільшилися в три рази! Обсяг експорту твердого біопалива з Канади до Європи за рік виріс в 2013 р. на 50%. Зараз американці постачають вже більше 4 млн т/рік деревних паливних гранул в Європу. Це поки близько третини того обсягу, який споживають європейці. Однак проектів з переводу вугільних, газових та інших теплоелектростанцій на біопалива в Європі сотні. Також велика і кількість проектів з будівництва нових гігантських заводів в США і Канаді. І ці проекти вже реалізуються. Реалізуються вони як на американські гроші, так і на європейські. Великі енергетичні компанії Європи будують свої пелетні заводи в Північній Америці, тому що там є достатні обсяги сировини. У Росії також є величезні запаси лісу (найбільші в світі), однак європейців на пелетному ринку нашої країни в рази менше, ніж у США чи Канаді. Росія, хоч і займає третє місце за обсягами експорту до Європи з неєвропейських країн після американців і канадців, але відстає від лідерів за обсягами майже в три рази. У нас побудований найбільший пелетний завод в Європі потужністю 1 млн т/рік, проте через брак сировини він випускає лише 1/3 від того, що міг би випускати.

У чому ж наша проблема? На думку керівника НП «Національний Біоенергетичний Союз» Ольги Ракитова, відставання за обсягами виробництва пелет від Америки і Канади пов'язано з тим, що в Росії не так добре розвинена деревообробна промисловість, як в позначених країнах (незважаючи на величезні запаси лісу), а також з відсутністю державної підтримки виробництва біопалива на федеральному рівні. У ряді регіонів (ХМАО, Комі та інш.) є регіональні програми підтримки виробників пеллет і брикетів, однак обсяги фінансування даних програм не надто великі. Крім того, занадто висока собівартість перевезення пелет до європейського кордону з віддалених сибірських лісів, де немає доріг.

Таким чином, Росія, маючи найбільші запаси лісу в світі, замість виробництва палива з нього, яке може замінити природний газ вже протягом найближчих 10-15 років майже повністю, не приділяє належної уваги розвитку лісової та деревообробної промисловості. Деревину закопують в землю в буквальному сенсі слова. Особливо це характерно для місць, де з стройового лісу робляться лісові дороги, придатні для використання протягом всього одного року, а також у місцях розробки нафти і газу. Адже при прокладанні нафто— і газопроводів потрібно вирубувати великі масиви лісових угідь. Лісові департаменти цих регіонів – задоволені – нафтовики щедро платять за розробку цих ділянок, але ось продукцію з даної сировини, вони не виробляють. Для них цей ліс має низьку норму прибутковості в порівнянні з нафтою або газом.

На думку експерта Лариси Сергєєвої, неувага до розвитку біопаливної промисловості є однією з глобальних помилок нашої країни. Це може коштувати нам втрати енергетичного ринку, коли європейці відмовляться від викопних джерел енергії. А вони йдуть цим шляхом вже майже 20 років і досягають певного прогресу. Так до 2050 року 50% енергетики буде виходити в ЄС з альтернативних видів палива. Швеція до цього ж часу має намір 100% піти від нафти, газу та вугілля і використовувати тільки біопаливо і енергію сонця, вітру та води.

Якщо ж Росія швидко зможе вийти на обсяги виробництва пелет, які сьогодні показує Канада і США, то вже через 5 років, ми будемо здатні замінити російський газ російськими ж пелетами. Поки ж, втрачаючи частку на ринку газу або вугілля, наша країна віддає її американським пеллетам.