
Так, компанія Andritz заявила про те, що завод з виробництва чорних пелет потужністю 1 т/год в австрійському Frohnleiten переданий муніципалітету округу для комерційної експлуатації. Гранули будуть спалюватися на котельнях муніципалітету. Голландський виробник технології для торрефікаціі – Topell відзвітував про те, що його біопеллети в обсязі 2300 тонн успішно пройшли випробування на електростанції Essent. У компанії Topell, що входить в голландський консорціум з впровадження технології торрефікаціі поряд з енергетичними концернами Essent, Nuon і GDF Suez, є завод в Duiven (Нідерланди) потужністю 6 т/год торрефікованих гранул. Російська делегація під і порту Роттердам відвідувала це підприємство наприкінці 2012 р. Тоді завод не працював з технічних причин. Сьогодні дана компанія вже говорить про те, що незабаром почне активне маркетингове просування своєї технології торрефікаціі по всьому світу.
У березні ряд американських компаній повідомили про розширення своїх планів з виробництва та використання торрефікованих пелет. «Так бельгійська компанії Solvay створила спільне підприємство Solvay Biomass Energy з американською NBE, – повідомляє керівник інформаційно-аналітичного агентства Ольга Ракитова. – У фірми з США вже є завод з виробництва чорних пелет потужністю 80000 т/рік. До кінця 2014 р. вже спільне американсько-бельгійське підприємство збільшить потужність американського заводу до 250 000 т/рік торрефікованих пелет».
Техаська компанія Zilka Biomass Energy домовилася з фінським концерном Valmet (колишнє Metso) про використання американських «чорних» гранул на фінських котельнях.
У Zilka є завод з торрефікаціі потужністю 40000 т/рік і будується підприємство, яке випускатиме до 250 000 т/рік торрефікованих пелет. Будівництво буде закінчено в кінці 2014-початку 2015 р.
Американо-європейський проект виробництва та використання біовугілля анонсований і Vega Fuels з Джорджії. Ця компанія будує завод, а в подальшому буде поставляти чорні гранули на електростанції Європи.
Аналітики сходяться на думці, що собівартість торрефікованих пелет вище, ніж у звичайних промислових гранул. Однак вигода полягає в тому, що при транспортуванні на далекі відстані, перевозиться більше енергії (Гіга Джоулів) в такому ж обсязі біопалива. Для американських постачальників біомаси це дуже важливе питання, адже їхні кораблі долають десятки тисяч океанічних миль, щоб доставити біопаливо до Європи.