Нас зіпсувала цивілізація. Власне, не те щоб зіпсувала, але зробила слабкішими, менш витривалими, більш розпещеними. Навіть і сьогодні, чуючи відомості зі Сходу України, де люди залишилися без води та газу, далеко не кожен проектує цю проблему на себе особисто. Ми забуваємо закрити кухонний кран, захопившись розмовою, і на миття однієї чашки витрачаємо піввідра води. Ми не виключаємо світло, тому що «скільки там нагорить» ... А згадаймо щорічне зігрівання газом, коли ще не включено опалення! Так-так, треба запалити всі конфорки газової плити і незабаром в квартирі потеплішає. Дурниця, що душно. Зате потім, коли почнеться опалювальний сезон і теплопостачальні підприємства без всякого регулювання натопиться «на всю», ми відкриємо кватирки або навіть вікна.

Однак час, коли гаряча вода і звичне тепло стануть еквівалентом щастя, схоже, недалеко. Росія відключила газ. І не варто сподіватися, що включить його найближчим часом. Сумчани переважно ще не думають про це. І не тільки ті, хто має свої будинки. Багато керівників різних рівнів, яким варто було про це подумати негайно, — теж. На колегії обласної адміністрації, присвяченої цьому питанню, голова ОДА Володимир Шульга зазначив: ще на початку квітня Арсеній Яценюк акцентував увагу на екстремальних умовах проведення опалювального сезону, але більшість не задумалася про це реально.

Щоб не клюнув морожений півень

«Ситуація у нас не «тонемо», а така, що треба засукати рукави і наполегливо працювати», — каже експерт з питань енергозбереження, радник голови ОДА, а з недавніх пір і член кризового енергетичного штабу з питань забезпечення сталого проходження в Сумській області опалювального сезону 2014-2015 років Марк Берфман.

Він зазначає: зараз на першому плані — уникнути аварійних ситуацій. Для цього слід спланувати всю роботу, передбачивши можливі ризики. Скласти детальні інструкції для кризових ситуацій. Скажімо, в такій ось котельні при такому ось тиску, такий-то температурі на вулиці та за таких обставин потрібно діяти ось так. Або ось так здійснити консервацію виробництва на випадок обмеження поставок природного газу і тепла. Все має бути вивіреним, щоб у важку хвилину не було зволікань від нездатності прийняти рішення.

Має бути чітке розуміння того, як забезпечити стабільну роботу аварійних служб управління державної служби з надзвичайних ситуацій та ПАТ «Сумигаз», обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Створений обласною владою кризовий штаб передбачає, що можуть залишитися без тепла або з мінімальним опаленням навчальні заклади. Тому вже сьогодні управління освіти і науки має розробити схеми використання методів дистанційного навчання учнів та студентів в осінньо-зимовий період 2014-2015 років ...

І, звичайно, перед кожним стоїть складна проблема — економія.

Скажімо, комунальна теплоенергетика області торік використала 230 млн. кубометрів газу. 211 з них — міста Суми, Шостка, Конотоп та Охтирка. 130 мільйонів у цій масі — частка обласного центру. Отже, сьогодні Суми повинні вирішити, як вони «затягнуть пояс». Для цього, зокрема, потрібно напрацювати можливість використання твердого палива. Відповідно — перевірити потужність шламонакопичувачів, потужність котелень. Врахувати, що в значній частині останніх використовують котли «НІІСТУ-5», які мають регламент переходу на тверде паливо.

Тобто ситуацію можна взяти під контроль і перезимувати це не катастрофічно. І працювати над цим потрібно саме зараз, переконаний Марк Берфман. «Мені кажуть, що я сію паніку. Ні! Кожна людина повинна знати, що її чекає».

На траві — дрова

Марк Берфман згадує кризу в 1997 році в Єревані, де йому довелося тоді бути. «Файне місто. Але з кожного вікна стирчали труби «буржуйок» і на вулицях не залишилося жодного дерева ... Не думаю, що у нас до цього дійде. Просто буде холодніше ».

Споживання газу населенням — одна з больових точок. І тут людям слід сподіватися насамперед на самих себе. Експерт підкреслює: владі потрібно називати речі своїми іменами і пояснювати, що чекає на кожного з нас взимку. Насамперед підкреслювати, що газ подорожчає і його споживання може зажадати великої оплати. Цей довід люди розуміють швидше, і практика показує, що населення продемонструвало за останні роки хороші показники по економії газу.

Якщо в будинках збереглися печі, потрібно привести їх в порядок, почистити димоходи, де, може, птахи вже гнізда звили. Хто має можливість, варто поставити твердопаливні котли. У кожному дворі повинен лежати запас дров, вугілля, торфу ...

А влада вже зараз, терміново, повинна визначити потреби населення і забезпечити його твердим паливом. Кожен сільський голова повинен обійти село і з'ясувати, що потрібно зробити в кожному будинку, скільки палива потрібно, щоб забезпечити людей. Всі ці дані повинні бути підсумовані, а отже — намічені чіткі подальші дії для визначення джерел постачання та своєчасного забезпечення паливом.

Підготовка до опалювального сезону буде одним з основних критеріїв в оцінці роботи районної влади, зазначає заступник голови ОДА Андрій Крамченко. «Бо якщо населення залишиться без тепла, почнуть топити не газом і не дровами, а чиновниками», — сумно жартує він.

Енергозбереження

Свого часу Сумська область стала ініціатором проекту з енергозбереження. У 2009 році його схвалював кабмін. У 2010-му році він тривав по інерції: «Говорили про це ще добре, але літак уже летів не туди», — говорить Марк Берфман. Тим часом, якби задумане було втілене, сьогодні область мала б певний рівень енергетичного самозабезпечення. Судити можна, зокрема, з таких цифр. Якби зараз користувалися газом в соціальній сфері, як в 2007 році, то повинні були б витрачати на рік 861 млн. кубометрів. Замість цього регіон витрачає 737 мільйонів — має близько 124 мільйонів річної економії. Тобто, якщо програма була б реалізована тоді, не стояло б питання про необхідність 50-відсоткового скорочення споживання газу тепер. Однак, повернувшись до старого курсу, область знову продовжила йти по шляху збільшення кількості газопроводів і споживачів газу.

У Середина-Буді, яка нібито відставала від цього процесу, сьогодні ситуація виявилася виграшною. Директор ДП «Середино-Будський лісгосп» Олександр Плужников каже: «І в проекті не було підключати підприємство до газової мережі — дорого». Останнім часом лісгоспівці вже відмовилися і від дров, економлячи ще сотні тисяч гривень. Все господарство — і будівля, і гаражі, і цех — опалюються повністю безкоштовними тирсою, які є відходами лесхозовского виробництва. Схожий котел-автомат нещодавно встановили і у великому відділенні — Зноб-Новгородському лісництві.

Що стосується дров для бюджетної сфери, то Олександр Плужников повідомляє: освітні установи забезпечені вже на сто відсотків, в значній мірі виконані вимоги медичних установ. Продають паливні дрова і для населення. Причому, відзначає директор, дали оголошення в газеті, що до першого серпня їх продаватимуть за старою ціною.

Взагалі всі лісове господарство області практично відмовилося від газу. Тепер присутність або відсутність російського палива лісівників не особливо хвилює.

На жаль, аграрії подібні можливості використовують мало. Звичайно, говорить Марк Берфман, ілюзіями насолоджуватися не треба: газ соломою не замінить. Але використання її могло б значно підвищити цифри економії. Так, в області близько 270 установок для сушіння зерна. І тільки 37 з них працюють на пакованій соломі. «І семінари проводили, і показували, як все це діє, — розповідає експерт. — Доводили, що це в чотири-п'ять разів дешевше. Але ... Звикли, що солома — це ніщо ... »

Тим часом представники ТОВ «Агрофірма «Хоружівка», яка знаходиться в Недригайлівському районі, розповідають: контора агрофірми, будинок ветеранів, місцева поліклініка, харчоблок суспільства за три роки не використали жодного кубометра газу. Вони опалюють пелетами з соломи, які виготовляють на пеллетной фабриці сусіднього села Гринівка. Побудована ще років сім тому з ініціативи Петра Ющенка, фабрика працює далеко не на повну потужність. А сировина для неї є. «З кожної тисячі тонн соломи, — аргументує керівник агрофірми Володимир Сапсай, — відсотків п'ять в господарствах йде на корми, на підстилку, щось на добрива, а інше практично пропадає. Хоча це в цілому сотні тонн. Тим часом, з однієї тонни соломи отримують 800-900 кілограмів пелет. А по калорійності, як підраховували фахівці, дві тонни пелетів рівні тисячі кубометрів газу».

Що ж потрібно для того, щоб використовувати цей ресурс? Перепрофілювати котельні, — кажуть у Хоружівці.

Якби був здійснений проект з енергозбереження, у Сумській області, ймовірно, вже діяв би видобуток торфу, запас якого є в регіоні. Однак ...

Однак перераховувати, що не зроблено або не вдалося зробити, навряд чи актуально. Так можна дійти і до часів Радянського Союзу, коли на Україну для загальних потреб фактично спустошили надра! .. І якби цього не сталося, зараз ми б не мали жодних енергетичних проблем. Втім, це було. А наступної зими потрібно буде використовувати сьогоднішні методи виживання без російського газу. І вони цілком реальні. Треба тільки засукати рукава, задіяти ці методи і забезпечувати їм сприяння. Не взимку і навіть не восени — сьогодні.