На гроші можуть претендувати підприємства теплокомуненерго та побутові споживачі, які хочуть реалізувати проекти зі скорочення споживання газу.

В Держенергоефективності вирішують – як краще використовувати грант в 500 млн. грн., виділений Євросоюзом в рамках програми "Підтримка виконання Енергетичної стратегії України в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії". Зараз розглядається кілька варіантів розподілу цих коштів. Про те, кому дістануться європейські гроші і на які саме цілі,  поговоримо з членом ради Європейсько-Українського енергетичного агентства Оленою Рибак та головою правління Біоенергетичної асоціації України Георгієм Гелетухою.

Під які саме проекти Євросоюз виділив Україні 500 млн. грн.?

Георгій Гелетуха. Одна з умов надання допомоги – гроші повинні бути освоєні в рамках однієї державної програми. Логічно, що ці кошти підуть на фінансування Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки. Вона була затверджена ще чотири роки тому, був відібраний цілий ряд проектів з заміщення традиційних видів палива альтернативними джерелами енергії, модернізації обладнання, санації будівель і так далі. Зараз поверхневий аналіз показав, що "живих" проектів, проектно-кошторисна документація яких не застаріла, залишилося десь на 50 млн. грн. Розглядається пропозиція, щоб ці проекти профінансувати в повному обсязі.

Що стосується механізму використання решти 450 млн. грн., то розглядається два варіанти. Один – компенсація інвестору 30% вартості проекту. Другий – покриття відсоткової ставки банківських кредитів, що надаватимуться для реалізації проектів. Наприклад, якщо людина хоче встановити біомасовий котел замість газового, він бере в банку кредит, а держава платить відсотки за обслуговування цього кредиту.

Хто може претендувати на європейські гроші?

Програма стосується населення, житлово-комунального господарства та бюджетної сфери – шкіл, лікарень, дитсадків і так далі. Промислові підприємства, які захочуть встановити енергоефективне обладнання або перейти на альтернативні джерела енергії, не можуть претендувати на фінансування проектів за рахунок європейського гранту.

Які будуть критерії відбору проектів?

Зрозуміло, що 500 млн. грн. – це не така велика сума, щоб вистачило для всіх бажаючих взяти участь у програмі. Основний обговорюваний зараз критерій відбору – співвідношення вартості проекту до отриманої економії природного газу. Умовно – ви поставили біомасовий котел за 1 тис. грн. і за опалювальний сезон заощадили 1 тис. кубів газу. Виходить, що зекономлений кубометр газу обходиться в 1 грн. І давати гроші будуть тому, у кого зекономлений кубометр газу буде найдешевшим.

Коли запрацює програма?

Точно – до кінця цього року, можливо, навіть до початку опалювального сезону. Думаю, за два роки всі 500 млн. грн. будуть витрачені на такі проекти.

Хто буде вирішувати, які проекти будуть фінансуватися за рахунок європейського гранту?

Олена Рибак. Потрібно зробити і відбір проектів, і розподіл цих коштів максимально прозорим і ефективним. Один з механізмів – створення незалежного органу, до якого можуть увійти представники міжнародних фінансових організацій, європейських структур, Держенергоефективності та місцеві експерти. Другий варіант – за типом того, як працюють міжнародні фінансові організації. Наприклад, у ЄБРР є програма підвищення енергоефективності UKEEP і програма фінансування альтернативної енергетики USELF. Проекти в рамках цих програм відбирають і аналізують незалежні консультанти, яких ЄБРР вибирає по прозорим тендерним процедурам. Наявність такого роду незалежної оцінки, допомагає аналізувати проекти з точки зору і фінансової і технічної ефективності, тим самим мінімізувати ризики для банків і домогтися максимальної економії енергоресурсів.

І що ми отримаємо в підсумку реалізації проектів?

Результатом реалізації програми має стати не лише короткострокове скорочення використання споживання природного газу. Ми повинні взяти чотири-п'ять груп проектів (наприклад, установка лічильників, індивідуальних теплопунктів, модернізація котлів, перехід на альтернативні види палива і так далі) і напрацювати базу типових проектів, які потім можна буде масштабно, швидко і ефективно реалізувати по всій країні. Адже цим опалювальним сезоном все не закінчитися, тому всі заходи які приймаються зараз, повинні лягти в основу подальших стратегічних реформ енергетичного сектору України.