Співпраця з енергосервісними компаніями (ЕСКО) є одним з дієвих та ефективних механізмів залучення коштів у термомодернізацію об’єктів соціальної сфери. Мінрегіон вже підготував законопроекти, що дозволять законодавчо врегулювати співпрацю бюджетних установ з енергосервісними компаніями. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов.
За його словами, мова йде про законопроекти:
Законопроект «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу» визначає, що предметом договору про закупівлю енергосервісу (енергосервісний договір) є здійснення енергосервісу його виконавцем, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг, досягнутих в результаті здійснення енергосервісу.
«Реалізація цього документу після того, як він стане законом, не передбачає затрати бюджетних коштів. Він направлений на реалізацію ряду заходів з утеплення приміщень бюджетних організацій за рахунок коштів енергосервісних компаній», – пояснив Андрій Білоусов.
Він також поінформував, що істотними умовами енергосервісних договорів законопроектом визначено наступні:
Термін дії енергосервісного договору для бюджетних установ не може перевищувати 15 років.
Що стосується напрацьовиних змін до Бюджетного Кодексу, то вони передбачаютьє довгострокове зобов’язання за енергосервісним договором – укладення протягом бюджетного періоду енергосервісного договору, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду та/або у майбутньому за умови наявності економії коштів за видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Визначено і механізм прийняття рішень щодо погодження або відмови укладання енергосервісних договорів.
«За результатами зменшення обсягів витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у будівлі, закріпленій за бюджетною установою, в результаті впровадження відповідних заходів за енергосервісним договором, довгострокове зобов’язання за енергосервісним договором набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі фактичної економії або її частини», – прокоментував заступник Міністра.
Загальний порядок визначення економії витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв та здійснення розрахунків із виконавцями енергосервісу визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про енергозбереження» планують доповнити новими визначеннями:
"виконавець енергосервісу" – фізична або юридична особа, яка на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс;
"енергосервіс" – комплекс енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів (в тому числі поставки товарів, надання послуг, виконання робіт), результатом яких є скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та(або) комунальних послуг порівняно до витрат, які були б понесені замовником енергосервісу за відсутності таких заходів;
"енергосервісний договір" – договір предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу
«Запровадження ЄСКО-механізму є черговим кроком політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв та переорієнтацією державних ресурсів з поточних витрат на капітальні інвестиції», – зазначив Андрій Білоусов.
До прикладу, за словами заступника Міністра, на опалення будівлі школи щороку бюджет витрачає 500 тисяч гривень. Енергосервісна компанія вкладає 2,5 млн. гривень у термомодернізацію, гарантуючи тим самим скоротити у 2 рази споживання школою енергоресурсів. До речі, рівень скорочення витрат замовника енергосервісу, що є бюджетною установою, на споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг має становити не менше 20%. При досягненні такої економії, бюджет повертає протягом певного періоду часу інвестору вкладені кошти з урахуванням прибутку.
«Тобто інвестор утеплює фасад, міняє вікна, дах, систему опалення, утеплює підвальні приміщення, завдяки чому школа вдвічі скорочує споживання тепла, а отже – оплату за тепло: витрачає вже не 500 млн. грн., а 250 млн. грн. Але бюджет, як і раніше, закладає 500 тис. грн., щоб 250 тис. з них повернути інвестору. Таким чином, за 10 років інвестору повертаються всі вкладені ним кошти з певною рентабельністю, школа знижує споживання тепла і бюджет вже вдвічі менше витрачатиме на опалення цієї будівлі. Крім того, завдяки проведеним заходам, збільшується десь на 30 років термін експлуатації такої будівлі», – пояснив Андрій Білоусов.
За його словами, мова йде про законопроекти:
- «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу»,
- «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах)»,
- «Про внесення змін до Закону України «Про енергозбереження».
Законопроект «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу» визначає, що предметом договору про закупівлю енергосервісу (енергосервісний договір) є здійснення енергосервісу його виконавцем, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг, досягнутих в результаті здійснення енергосервісу.
«Реалізація цього документу після того, як він стане законом, не передбачає затрати бюджетних коштів. Він направлений на реалізацію ряду заходів з утеплення приміщень бюджетних організацій за рахунок коштів енергосервісних компаній», – пояснив Андрій Білоусов.
Він також поінформував, що істотними умовами енергосервісних договорів законопроектом визначено наступні:
- базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі (за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупівлі);
- передбачений енергосервісним договором рівень скорочення витрат замовника енергосервісу, що є бюджетною установою, на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг має становити не менше 20%;
- питома вага критерію «показник ефективності енергосервісного договору» не може бути нижчою 75 відсотків.
Термін дії енергосервісного договору для бюджетних установ не може перевищувати 15 років.
Що стосується напрацьовиних змін до Бюджетного Кодексу, то вони передбачаютьє довгострокове зобов’язання за енергосервісним договором – укладення протягом бюджетного періоду енергосервісного договору, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду та/або у майбутньому за умови наявності економії коштів за видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Визначено і механізм прийняття рішень щодо погодження або відмови укладання енергосервісних договорів.
«За результатами зменшення обсягів витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у будівлі, закріпленій за бюджетною установою, в результаті впровадження відповідних заходів за енергосервісним договором, довгострокове зобов’язання за енергосервісним договором набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі фактичної економії або її частини», – прокоментував заступник Міністра.
Загальний порядок визначення економії витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв та здійснення розрахунків із виконавцями енергосервісу визначатиметься Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про енергозбереження» планують доповнити новими визначеннями:
"виконавець енергосервісу" – фізична або юридична особа, яка на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс;
"енергосервіс" – комплекс енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів (в тому числі поставки товарів, надання послуг, виконання робіт), результатом яких є скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та(або) комунальних послуг порівняно до витрат, які були б понесені замовником енергосервісу за відсутності таких заходів;
"енергосервісний договір" – договір предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу
«Запровадження ЄСКО-механізму є черговим кроком політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв та переорієнтацією державних ресурсів з поточних витрат на капітальні інвестиції», – зазначив Андрій Білоусов.
До прикладу, за словами заступника Міністра, на опалення будівлі школи щороку бюджет витрачає 500 тисяч гривень. Енергосервісна компанія вкладає 2,5 млн. гривень у термомодернізацію, гарантуючи тим самим скоротити у 2 рази споживання школою енергоресурсів. До речі, рівень скорочення витрат замовника енергосервісу, що є бюджетною установою, на споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг має становити не менше 20%. При досягненні такої економії, бюджет повертає протягом певного періоду часу інвестору вкладені кошти з урахуванням прибутку.
«Тобто інвестор утеплює фасад, міняє вікна, дах, систему опалення, утеплює підвальні приміщення, завдяки чому школа вдвічі скорочує споживання тепла, а отже – оплату за тепло: витрачає вже не 500 млн. грн., а 250 млн. грн. Але бюджет, як і раніше, закладає 500 тис. грн., щоб 250 тис. з них повернути інвестору. Таким чином, за 10 років інвестору повертаються всі вкладені ним кошти з певною рентабельністю, школа знижує споживання тепла і бюджет вже вдвічі менше витрачатиме на опалення цієї будівлі. Крім того, завдяки проведеним заходам, збільшується десь на 30 років термін експлуатації такої будівлі», – пояснив Андрій Білоусов.