Українці зможуть платити за газ в рази менше вже в 2015 році за рахунок переходу на біопаливо, заявляють в кабміні. Експерти підтверджують: за наявності необхідних інвестицій і часу, Україна, за прикладом Прибалтики, зможе переорієнтувати свою енергетику з російського газу на місцеві види палива. .
Консультації між Україною, Росією та ЄС з газового питання, що тривали з квітня до середини червня, успіху не принесли. Москва не пішла на зниження ціни, перевівши «Нафтогаз» на поставки по передоплаті. З реверсом із Польщі виникли проблеми. І напередодні зими влада заявила про свій намір перевести вітчизняну енергетику на біопаливо.
За словами міністра аграрної політики і продовольства Ігоря Швайка, в разі переходу на біопаливо українці зможуть платити за газ в рази менше вже в 2015 році. Міністр підкреслив, що тисяча кубів газу коштує 6,6 тис. гривень (близько $500), то адекватну кількість деревини, яке йде на той же об'єм, коштує 3,2 тис. гривень (близько $250).
Відзначимо, що біопаливо – одне з альтернативних джерел енергії. І в даний час вже близько 50 країн світу активно розвивають біоенергетику. Наприклад, основною сировиною для виробництва біопалива в Бразилії є цукровий очерет, в США – кукурудза (по 1 т кукурудзи на силос можна отримати від 200 до 400 кубометрів біогазу). В європейських країнах, а особливо в Німеччині, постійно збільшується виробництво біопалива з цукрового буряка. У Фінляндії котельні давно переобладнані під щепу. Джерелом енергетичної сировини можуть бути і побічні продукти рослинного походження (солома, соняшникове лушпиння, стебла кукурудзи й ін.).
«Україна – велика аграрна країна, має величезні запаси соломи, яка широко застосовується в біоенергетиці. Устаткування для ефективного спалювання соломи, а також солом'яних гранул і брикетів в світі давно розроблено, Україні залишається тільки його закупити», – заявила керівник інформаційно-аналітичного агентства« ІНФОБІО» Ольга Ракітова, коментуючи українську ініціативу.
Експерт зазначила, що Україна має і свої ліси, і величезні площі для вирощування біоенергетичних рослин.
«Зараз Україна виробляє пелети (деревні гранули) з лузги соняшника і експортує їх до Польщі. Тепер вона може переорієнтуватися з експорту на внутрішнє споживання. Якщо влада готова інвестувати в обладнання зі спалювання біопалива, розробити держпрограму та переоснастити свої котельні, проблема вирішиться швидко. Швеція, наприклад, збирається 100-відсотково перейти на біопаливо до 2050 року», – сказала Ракітова.
«У РФ кажуть, що Україна не проживе без газу. Подивіться на Прибалтику. За кілька років після розпаду СРСР країни цього регіону переорієнтували свою енергетику на місцеві види палива. І росіяни стали до них їздити переймати досвід», – підкреслила експерт. Згідно з розрахунками, до 2018 року Україна зможе виробити з біологічних джерел 10 мільярдів кубометрів газу, тобто «той об’єм, який зараз може замістити деревина».
Консультації між Україною, Росією та ЄС з газового питання, що тривали з квітня до середини червня, успіху не принесли. Москва не пішла на зниження ціни, перевівши «Нафтогаз» на поставки по передоплаті. З реверсом із Польщі виникли проблеми. І напередодні зими влада заявила про свій намір перевести вітчизняну енергетику на біопаливо.
За словами міністра аграрної політики і продовольства Ігоря Швайка, в разі переходу на біопаливо українці зможуть платити за газ в рази менше вже в 2015 році. Міністр підкреслив, що тисяча кубів газу коштує 6,6 тис. гривень (близько $500), то адекватну кількість деревини, яке йде на той же об'єм, коштує 3,2 тис. гривень (близько $250).
Відзначимо, що біопаливо – одне з альтернативних джерел енергії. І в даний час вже близько 50 країн світу активно розвивають біоенергетику. Наприклад, основною сировиною для виробництва біопалива в Бразилії є цукровий очерет, в США – кукурудза (по 1 т кукурудзи на силос можна отримати від 200 до 400 кубометрів біогазу). В європейських країнах, а особливо в Німеччині, постійно збільшується виробництво біопалива з цукрового буряка. У Фінляндії котельні давно переобладнані під щепу. Джерелом енергетичної сировини можуть бути і побічні продукти рослинного походження (солома, соняшникове лушпиння, стебла кукурудзи й ін.).
«Україна – велика аграрна країна, має величезні запаси соломи, яка широко застосовується в біоенергетиці. Устаткування для ефективного спалювання соломи, а також солом'яних гранул і брикетів в світі давно розроблено, Україні залишається тільки його закупити», – заявила керівник інформаційно-аналітичного агентства« ІНФОБІО» Ольга Ракітова, коментуючи українську ініціативу.
Експерт зазначила, що Україна має і свої ліси, і величезні площі для вирощування біоенергетичних рослин.
«Зараз Україна виробляє пелети (деревні гранули) з лузги соняшника і експортує їх до Польщі. Тепер вона може переорієнтуватися з експорту на внутрішнє споживання. Якщо влада готова інвестувати в обладнання зі спалювання біопалива, розробити держпрограму та переоснастити свої котельні, проблема вирішиться швидко. Швеція, наприклад, збирається 100-відсотково перейти на біопаливо до 2050 року», – сказала Ракітова.
«У РФ кажуть, що Україна не проживе без газу. Подивіться на Прибалтику. За кілька років після розпаду СРСР країни цього регіону переорієнтували свою енергетику на місцеві види палива. І росіяни стали до них їздити переймати досвід», – підкреслила експерт. Згідно з розрахунками, до 2018 року Україна зможе виробити з біологічних джерел 10 мільярдів кубометрів газу, тобто «той об’єм, який зараз може замістити деревина».