З 1 жовтня, набуває чинності постанова Кабінету міністрів №293 від 09.07.2014 р. «Про стимулювання заміщення природного газу в сфері теплопостачання». Новий документ стимулює використання в основному твердого біологічного палива (деревина, тверді відходи рослинництва, паливні брикети та гранули – пелети) в ЖКГ.

Зараз держава дотує виробництво теплової енергії для потреб населення виключно в тому випадку, якщо для цього використовувався природний газ. Наприклад, навіть після недавнього підвищення тарифів на 40%, населення платить за теплову енергію по 314 грн. за Гкал при її собівартості в 913 грн. за Гкал (без ПДВ). Різниця погашається за рахунок прямих дотацій і субвенцій місцевим бюджетам на компенсацію різниці у вартості газу. Зокрема, минулого року, таке субсидування обійшлося державі в 34,4 млрд. грн.

Собівартість теплової енергії, виробленої з твердого біопалива, становить 600-700 грн. за Гкал. Але різницю між цією сумою та 314 грн. Гкал (які заплатить за тепло населення) не компенсує ніхто. В таких умовах ніяке альтернативне паливо не може конкурувати з газом. Тепер же, як пояснює голова правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» (БАУ) Георгій Гелетуха, постановою № 293 держава фактично заявила, що готова дотувати виробництво будь-якої теплової енергії для населення незалежно від її походження.

У чому суть

З 1 жовтня для теплокомуненерго (ТКЕ) почнуть діяти два тарифи на тепло: середньозважений по Україні тариф на тепло з комерційного газу та тариф на тепло з альтернативних джерел енергії, який встановлений в розмірі 90% від середньозваженого. При цьому в згаданій постанові обговорений механізм оплати: розраховується собівартість тепла з альтернативного джерела і закладається рентабельність постачальника теплової енергії в розмірі 21%. Якщо отримана сума виявляється меншою, ніж «середньозважений з газу мінус 10%», або дорівнює цьому показнику, регулятор (НКРЕ) її затверджує. А оскільки, як було описано вище, собівартість використання твердого біопалива істотно менше, перехід на «дрова» виявиться вигідний опалювачам. Правда, поки ця норма введена виключно для ТКЕ (про можливе переведення на біопаливо ТЕЦ мова поки не йде).



«Тобто тепер виробник тепла з дров, тріски або іншого альтернативного палива отримає тариф на рівні 822 грн. за Гкал. З цієї суми 314 грн. заплатить населення, а 508 грн. компенсує бюджет з тих грошей, що раніше йшли на субсидування ціни газу. Фактично, ця постанова створила економічну базу для заміщення газу в ЖКГ»,
– відзначає Гелетуха. Іншими словами, впровадження нового механізму не вимагає пошуку ніяких додаткових джерел фінансування – йдеться виключно про перерозподіл уже наявних дотацій. Більш того, за словами Гелетухи, враховуючи нинішні ціни на біопаливо, можна говорити про економію бюджетних коштів на рівні 15%.

Масштаб проблеми

У 2013 р. Україна імпортувала 27,974 млрд. куб. м природного газу, в тому числі за рахунок ВАТ «Газпром» – 12,9 млрд куб. м, за рахунок підконтрольної Дмитру Фірташу компанії Ostchem – 12,922 куб. м. Інший об’єм – трохи більше 2 млрд куб. м – було закачано реверсом з ЄС. На потреби власне ТКЕ в 2013 р. було витрачено 10,1 млрд куб. м природного газу, з яких 8 млрд куб. м використані безпосередньо на виробництво теплової енергії для населення (всього для житлофондом було вироблено 47 млн Гкал теплової енергії). Відповідно до заявлених урядом планам, в 2014 р. цей рівень планується знизити на 30% – до 33 млн Гкал.

Основу теплової генерації України складають близько 24 тис. невеликих котелень (навіть у Києві при наявності трьох великих ТЕЦ їх 248). Заступник міністра регіонального розвитку і ЖКГ Андрій Бєлоусов каже, що 16 тис. цих котелень (до 70% від загальної кількості) зараз використовують природний газ. Решта працює на вугіллі, мазуті, торфі.

А ось на біопаливо було переведено не більше 300 котелень, які обслуговують об'єкти соціальної сфери та бюджетні установи (теплова енергія для них державою не дотується). В цілому, на думку президента Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) Віталія Давія, сьогодні загальна встановлена потужність котелень, які використовують тверде біопаливо, становить не більше 120 МВт.



Потенціал


Таким чином, потенційними кандидатами на модернізацію під використання альтернативних видів палива є 16 тис. українських об'єктів теплоенергетики. Але для початку потрібно відповісти на запитання, яку кількість газу може бути реально заміщено альтернативним паливом.

Українська аграрна галузь щорічно «виробляє» близько 60-70 млн. т біомаси. Вимоги з рекультивації земель дозволяють використовувати, в тому числі і в теплоенергетиці, 30-40 млн т цієї сировини на рік.

За розрахунками фахівців, з урахуванням географії розміщення котелень в населених пунктах і витрат на логістику, біомаса здатна замістити виробництво 10,5 млн Гкал (або третину від потреби). За даними Гелетухи, на сьогоднішній день вся теплова енергія, вироблена з біомаси в Україні, вже еквівалентна об’єму тепла, на виробництво якого щорічно вимагалося б 1,6 млрд куб. м природного газу: «Іншими словами, якби населення не спалювало цю біомасу (т. б. дрова) в печах і котлах, нам потрібен був би додатковий об’єм газу у вказаному розмірі. За нашими розрахунками, до 2020 р. є реальна можливість щорічно заміщати біомасою ще до 6 млрд куб. м природного газу».

Серйозних проблем з модернізацією українських котелень під використання твердого біопалива фахівці не прогнозують. Тим більше, що на багатьох таких об'єктах вже встановлені по 2-3 котла, що дозволяють використовувати різні види палива, в тому числі і тверде (газ/мазут, газ/вугілля). Однак у зв'язку з особливостями державної дотаційної політики експлуатується, як правило, тільки газовий котел. На таких об'єктах глибока реконструкція зовсім не потрібна, оскільки резервні котли вже зараз можна модернізувати під використання біомаси (найбільше, на думку проектувальників, підходять так звані газомазутові котельні, що мають велику площу).

Найпроблематичнішою буде модернізація котелень у великих населених пунктах і містах із щільною забудовою (де обмежена площа, яку можна було б використовувати для складування тріски або брикетів). Але, як відзначають експерти, вихід є. Європейський досвід показує, що на таких об'єктах можна спалювати паливні гранули (пелети) або паливні брикети, які легко транспортуються і для яких потрібно значно менше складських площ, ніж для тих же дров. Найкращим виходом буде використання суміші кам'яного вугілля з так званими пелетами другого покоління (або торефіковваними пелетами, обпаленими без доступу кисню), питома теплота згоряння яких лише на 5% нижче аналогічного показника енергетичного вугілля. До речі, за повідомленням ПАТ «Київенерго», компанія вже підібрала площі, на яких можливе будівництво або модернізація невеликих котелень під використання біопалива. Зараз ведеться пошук фінансування пілотних проектів у цій сфері.

Джерела сировини

Проблем із забезпеченням українських котелень такою сировиною не передбачається. Як розповів експерт Асоціації відновлюваної енергетики «Альтернатива» Віталій Мурашкін, сьогодні в Україні налічується близько 300 постачальників і виробників пеллет. «Розташовані вони, як правило, поблизу джерел сировини (ліс, посіви соняшнику) в Івано-Франківській, Закарпатській, Вінницькій, Житомирській та інших областях. Правда, до останнього часу вітчизняне виробництво пелет було орієнтоване на експорт – за рубіж відвантажували до 90% всієї продукції. Приблизний річний об’єм виробництва пелет з деревини та лушпиння соняшника в Україні становить 1,5-1,6 млн т. Так що для насичення внутрішнього ринку значні вкладення вже не потрібні», – вважає Мурашкін.

Крім того, виробництво пелет може бути збільшено за рахунок вирощування і переробки енергетичних культур (швидкозростаючих верби, тополі, міскантусу). Збір сировини для виробництва палива можна починати вже через 3-4 роки. При цьому, як кажуть фахівці, в Україні зараз налічується близько 4 млн га некультивованих сільгоспземель, підходящих для енергетичних культур. Звичайно, ця земля не безхазяйна, і підштовхнути орендаря до вирощування таких культур може тільки сформований попит на біопаливо. Зараз невеликі плантації міскантусу є в Харківській і Житомирській областях.

Експерти відзначають, що певною перешкодою для використання твердого біопалива в котельнях є психологічний фактор – страх експлуатантів перед заміною «простого» і звичного природного газу на інше паливо. Скептикам рекомендують звернути увагу на те, що частка біомаси в тепловій генерації ЄС зараз перевищує 15%. А, наприклад, у Швеції з біомаси виробляється 61% теплової енергії, в Австрії – 37%, Данії – 35%. Європейська рада з поновлюваних джерел енергії вже зробила прогноз, що до 2020 р. біомаса стане паливом для виробництва 24% тепла в ЄС.

Інвестиції

За словами Віталія Давія, зараз ніхто точно не скаже, яка кількість котелень (і які саме) підходять для переобладнання. Така статистика в Україні просто не ведеться, і детальний аудит тільки належить зробити. В середньому модернізація котелень під використання твердого біопалива обійдеться в 1,8 млн за МВт встановленої потужності при терміні окупності в межах 1,5-4 років.

При цьому, за розрахунками Гелетухи, вартість будівництва нової котельні на твердій біомасі складе приблизно 2,5 млн грн за МВт встановленої теплової потужності в разі використання українського обладнання і до 4 млн грн за МВт, якщо встановлювати котел і «начинку» зарубіжного виробництва.

Але в будь-якому випадку, як підкреслив Мурашкін, не потрібно розраховувати на те, що біокотельні з'являться у великій кількості вже до цього опалювального сезону.


Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



%EXHIBITION_1%
VIP-компанія дня: ТЕРМОПЛЮС Київ