Київ підігріє країну торфом і гноєм
Відсутнє для опалення паливо українці будуть вирощувати на городі. Як заявив міністр аграрної політики і продовольства країни Ігор Швайка, торфовища України здатні видавати щорічно до 10 млрд кубометрів газу і забезпечити енергонезалежність від Росії. Проблема одна – перевозити торф на далекі відстані коштує набагато дорожче його видобутку. Тобто витрата коштів на транспортування сировини не окупить інвестиції в його виробництво.
Енергетична голодовка, на яку Україна прирекла себе, порвавши газові відносини з Росією, ставить перед Києвом відразу кілька завдань: де знайти заміну російському паливу і як вийти з положення, якщо цієї заміни не знайдеться. Пропозицій багато. Головним чином, Київ збирається вишукати сировину в Європі. Брюссель, який підтримав інтеграцію України, обіцяє кредити в обмін на залежність країни від Євросоюзу. Гроші готовий дати і Міжнародний валютний фонд.
Є деякі умови. Україна зобов'язана скоротити виплати бюджетникам, обмежити зростання зарплат, а також підвищити внутрішні газові тарифи як мінімум в 1,5 рази до європейського рівня.
Кредити Захід виділяє зі скрипом. Перший транш на $3,2 млрд дали в травні. Другий – на $1,4 млрд – схвалили, але факту перерахування цих коштів від Києва ще не послідувало. Борги за газ перед Росією складають близько $5,3 млрд. Навіть отримавши кредит, Україна не в змозі погасити ці зобов'язання.
Тому Київ шукає альтернативні джерела енергії. Існують проекти з виробництва електрики, наприклад, з гною (якого в надлишку) або цукрової тростини (він на Україні в принципі не зростає).
Знайшли ще один варіант. Виробництво електроенергії, виявляється, можна налагодити, шляхом переробки торф'яних покладів, яких на Україні предостатньо. Торф – корисна копалина, утворюється в процесі розпаду болотних рослин. За оцінкою міністра з аграрної політики і продовольства Ігоря Швайки, українські аграрії готові вирішити енергетичну проблему країни і протягом 5 років виробити 10 млрд кубометрів газу. За словами міністра, на Україні є до 3 млн гектарів торфовищ, які можна засаджувати такими «енергетичними рослинами», як свічграс, міскантус, енергетична верба. Швайка вважає, що у такого виробництва є переваги – дешева ціна і незалежність від закордонних постачальників енергоносіїв.
Виробництво енергії з поновлюваних джерел, включаючи біомасу, динамічно розвивається в більшості європейських країн. Але такий бізнес є не рентабельним, а, швидше, соціальним обов'язком виробників електроенергії.
Так, одна тонна верби забезпечує стільки ж тепла, скільки дає 250 кілограм деревного вугілля. Після 25 років використання вербу потрібно викорчувати, а землі використовувати для вирощування інших культур.
Крім того, транспортування однієї тонни торфу за собівартістю обійдеться в 4 рази дорожче, ніж його видобуток і виробництво з нього електроенергії.
Відсутнє для опалення паливо українці будуть вирощувати на городі. Як заявив міністр аграрної політики і продовольства країни Ігор Швайка, торфовища України здатні видавати щорічно до 10 млрд кубометрів газу і забезпечити енергонезалежність від Росії. Проблема одна – перевозити торф на далекі відстані коштує набагато дорожче його видобутку. Тобто витрата коштів на транспортування сировини не окупить інвестиції в його виробництво.
Енергетична голодовка, на яку Україна прирекла себе, порвавши газові відносини з Росією, ставить перед Києвом відразу кілька завдань: де знайти заміну російському паливу і як вийти з положення, якщо цієї заміни не знайдеться. Пропозицій багато. Головним чином, Київ збирається вишукати сировину в Європі. Брюссель, який підтримав інтеграцію України, обіцяє кредити в обмін на залежність країни від Євросоюзу. Гроші готовий дати і Міжнародний валютний фонд.
Є деякі умови. Україна зобов'язана скоротити виплати бюджетникам, обмежити зростання зарплат, а також підвищити внутрішні газові тарифи як мінімум в 1,5 рази до європейського рівня.
Кредити Захід виділяє зі скрипом. Перший транш на $3,2 млрд дали в травні. Другий – на $1,4 млрд – схвалили, але факту перерахування цих коштів від Києва ще не послідувало. Борги за газ перед Росією складають близько $5,3 млрд. Навіть отримавши кредит, Україна не в змозі погасити ці зобов'язання.
Тому Київ шукає альтернативні джерела енергії. Існують проекти з виробництва електрики, наприклад, з гною (якого в надлишку) або цукрової тростини (він на Україні в принципі не зростає).
Знайшли ще один варіант. Виробництво електроенергії, виявляється, можна налагодити, шляхом переробки торф'яних покладів, яких на Україні предостатньо. Торф – корисна копалина, утворюється в процесі розпаду болотних рослин. За оцінкою міністра з аграрної політики і продовольства Ігоря Швайки, українські аграрії готові вирішити енергетичну проблему країни і протягом 5 років виробити 10 млрд кубометрів газу. За словами міністра, на Україні є до 3 млн гектарів торфовищ, які можна засаджувати такими «енергетичними рослинами», як свічграс, міскантус, енергетична верба. Швайка вважає, що у такого виробництва є переваги – дешева ціна і незалежність від закордонних постачальників енергоносіїв.
Виробництво енергії з поновлюваних джерел, включаючи біомасу, динамічно розвивається в більшості європейських країн. Але такий бізнес є не рентабельним, а, швидше, соціальним обов'язком виробників електроенергії.
Так, одна тонна верби забезпечує стільки ж тепла, скільки дає 250 кілограм деревного вугілля. Після 25 років використання вербу потрібно викорчувати, а землі використовувати для вирощування інших культур.
Крім того, транспортування однієї тонни торфу за собівартістю обійдеться в 4 рази дорожче, ніж його видобуток і виробництво з нього електроенергії.