42-річний Анатолій Стафійчук із села Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області виготовив біогазову установку. Вона перетворює відходи господарства на паливо й добриво.

– Із цими цінами на енергоносії рано чи пізно ми всі перейдемо на щось доступне, – каже. – Я дію на випередження. Першими поставив вітровий і сонячні генератори, вони виробляють електроенергію. Тепер вирішив виробляти газ.

Анатолій виготовив установку малої потужності з найдешевших матеріалів.

– Купив на базарі великий поліетиленовий рукав, крепко зав’язав з обох боків, – розповідає. – У нього влізло около тонни гною – 600-700 літрів. До пакету зверху примотав водопроводну трубку-»сотку» і компресор від холодильника. Поки біомаса пріла, виростив бактерії. Взяв по 5 літрів молочної сироватки і гною, перемішав, поставив у тепле місце. За два тижні бактерії дозріли, вилив їх на біомасу. Пройшло ще тижнів два – і газ пішов. Плівка надувалася, викачував його в балон. Потім побачив, що газ виділяється тільки тоді, коли тепло. Підігрів все електротеном – процес став безперервним.

Анатолій Стафійчук припинив вироблення газу, бо закінчився гній.

55-річний Іван Гергардт із міста Берегове на Закарпатті виготовив біогазову установку шість років тому. Відтоді вона працює безперервно.

– Сировину для установки беру у знайомих. Дають даром. Ще й раді, що забираю гній. Газ з установки виходить чистішим природного, не такий удушливий. Використовую його для плити, заправляю машину. Але газ – половина користі. Переброжений гній – ідеальне добриво для рослин. Родючість зросла на очах.

В Україні продаються готові установки для виготовлення біогазу. Коштують від 9 тис. грн, вміщають від 6 до 100 кубометрів сировини.

– У біогазовій установці головне реактор, тобто резервуар для сировини, – пояснює киянин 37-річний Віталій Римар, інженер із монтажу біореакторів. – Результат залежить від правильності розрахунків і монтажу. Реактори бувають у формі куба, циліндра, яйця. Їх роблять із металу, пластику, бетону. У комплект установки входять резервуар для накопичення газу, компресор для перекачки, газоосушувач, труби і з’єднання.

Біогазова установка потребує постійного надходження сировини.

– Біогазова установка створена насамперед для перероблення відходів у високопродуктивні добрива. Газ – це супутній корисний продукт, – говорить киянин51-річний Павло Северилов, розробник обладнання для біогазових систем. – У кого нема свіжого гною, то нічого й думати про установку. Вона ідеальна для фермерів. Власники п’яти корів можуть повністю відмовитися від газу. Гною вистачає, щоб виготовляти 20 кубометрів на день. Біогазом можна опалювати приміщення. Тільки на котли треба ставити регулятор газово-повітряної суміші. Пам’ятайте, у біогазі на третину менше метану, ніж у природному газі. На опалення його йтиме на третину більше.

Біогаз можна використовувати для вироблення електроенергії.

– У магазинах продають спеціальні генератори, що працюють на біогазі, – каже спеціаліст. – Вони не дорожчі за дизельні електростанції.

3 види бактерій беруть участь у розкладанні біомаси на біогаз і добрива: гідролізні, кислотоутворювальні і метанотворні. Кожні наступні живляться продуктами життя попередніх.

5 газоподібних речовин виділяються при розчепленні органічних відходів: метан, вуглекислий газ, водяна пара, сірководень та аміак. Метан становить 2/3 обягу

500 євро (8,5 тис.грн. – «ГПУ») коштує в Європі тонна біогумусу вологістю 40-60%

10 000 насінин рослин містяться у 1 т гною. Пройшовши шлунково-кишковий тракт тварини, не втрачають здатність до проростання. У перегноєві їх немає.

84 800 тонн гною щодня з’являється на території України. Його продукує велика рогата худоба, свині і птиця. З цього об’єму біогазові установки можуть виготовити 2,5 млн. «кубометрів» біогазу.

Сировиною є будь-які органічні відходи

У реактор біогазової установки заливають сировину і бактерії. Сировиною можуть бути будь-які органічні відходи. Найпоширеніші – тваринний гній, пташиний послід, зернова і мелясна післяспиртова барда, пивна дробина, буряковий, фруктовий, ягідний і овочевий жом, фекальні осідання, відходи риби і худоби (кров, жир, кишки), трава, солона і солодка молочна сироватка, технічний гліцерин, водорості, очистки картоплі, гнилі бульби, кавова пульпа.

Залежно від типу сировини у резервуар додають різну кількість бактерій.