З огляду на вимоги часу надзвичайно актуальним стало питання використання альтернативних видів палива. І хоч потенційно в якості альтернативного палива можна використати величезну кількість раніше нами непомічюваних ресурсів, однак, завжди варто брати до уваги і економічну складову у визначенні ефективності використання конкретного виду палива.

Саме якісні показники твердого палива (а серед них і економічність використання) стають причинами звернень невдоволених приватних осіб і підприємців до Випробувального центру ДП "Івано-Франківськстандартметрологія".

Зокрема, найчастіше споживачі незадоволені невідповідністю заявленому виробником рівню тепловіддачі палива та  вражені кількістю зкам'янілих залишків золи  в котлі після згорання, які призводять до руйнування механізму котлів. Проведені Випробувальним центром дослідження зразків твердого біопалива  підтвердили сумніви щодо їх якості, а  саме – непоодинокі випадки нижче заявленого рівня  тепловіддачі та  високий  вміст сірки. З огляду на це, варто визначити кілька  важливих пунктів,  на які необхідно звертати увагу споживачу при обранні певного виду твердого палива для власних потреб.

Перш за все, зазначимо, що згідно Закону України "Про альтернативні види палива" тверде паливо  визначається як тверда біомаса, що використовується як котельно-пічне, у тому числі дрова, торф, тирса, тріска, солома, інші сільськогосподарські відходи, гранули та брикети, вироблені з біомаси, деревне вугілля та вуглиста речовина.

На сьогоднішній день  виробництво твердого палива здійснюється здебільшого на відповідність ТУ, оскільки державні стандарти  на різновиди твердого палива тільки но (жовтень-листопад 2014 року) введено в дію.

Споживачу варто поцікавитись у продавця (виробника) твердого палива наявністю паспорта (посвідчення якості) в якому має зазначатись:

• виробник палива і місце його виготовлення;
• з якої сировини воно виготовлене;
• основні  якісні показники такі як волога, вид  зовнішнього покриття, зольність, вміст летючих речовин, теплоти згорання та вміст сірки.

Якщо  з інформацію про виробника все просто, то  навіть зазначення  цифрових значень по показниках якості може не бути інформативним для пересічного покупця. Отже, щоб зорінтуватись у якості варто пам'ятати, що:

• чим менший рівень вологи у твердому паливі – тим краще, орієнтуватись треба на значення 10% –  зі збільшенням рівня вологи ефективність палива буде зменшуватись;
• чим менший рівень зольності – тим краще. Тут орієнтир – 0,5%. Чим вища зольність  – тим більше залишків при згоранні та менша ефективність
• чим вищий показник теплоти згорання – тим краще, адже саме нею визначатиметься ефективність опалювання цим видом палива. Орієнтир –  не менше 2500-3000 Ккал/кг
• вміст летючих речовин – чим він менший, тим більшою буде теплота згорання й ефективніше паливо;
• останній з основних показників – вміст сірки – це своєрідний тест на екологічність, чим нижче її показник, тим менше шкідливих викидів в атмосферу. Нормативний показник – 0,10%

Тож варто приділити трохи своєї уваги  вивченню вищезгаданих показників, адже, наврядчи варто довіряти виробнику, який не може переконати Вас у перевагах свого палива без відповідних підтверджуючих протоколів досліджень. А обізнаність споживача  зменшить ризик придбання, так би мовити, "кота в мішку" та витрат на малоефективне паливо, використання якого дуже часто має руйнівний вплив на  високовартісний твердопаливний котел.

Для тих, хто виробляє тверде паливо і позиціонує свій продукт як альтернативне паливо, нагадаємо, що згідно Закону України "Про альтернативні види палива" належність до альтернативного палива підтверджується документом про ідентифікацію, що видається  Державним агенством з енергоефективності та енергозбереження на підставі висновку випробувальних лабораторій, що мають атестат акредитації в системі сертифікації УкрСЕПРО, про проведену експертизу палива для підтвердження його належності до альтернативного.