Події, що відбулися в 2014 році, не тільки виявили весь комплекс проблем української енергетики, а й природним чином відбилися на вітчизняному ринку альтернативних видів палива. Своїм баченням ситуації і прогнозами на майбутнє ділиться експерт Українського біопаливного порталу Сергій Козлов.
Іван Прохоров: Добрий день, Сергій. Протягом усього 2014 року однією з головних тем для обговорення була ситуація в українській енергетиці. А як дефіцит звичних енергоносіїв відбився на українському ринку альтернативних видів палива?
Сергій Козлов: Добрий день. Так, дійсно ситуація була настільки важкою, що до останнього моменту було незрозуміло, яким же буде в країні опалювальний сезон 2014 — 2015. У зв'язку з цим уряд прийняв рішення йти по шляху енергозаміщення і застосування деревного біопалива. Координувати цей процес повинен був кризовий енергетичний штаб під головуванням віце-прем'єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана. На регіональному рівні багатьма областями були створені плани відповідного спрямування. Зокрема, в Харківській області було розпочато процес модернізації міського господарства і переходу на деревні пелети. Звичайно, що вітчизняні виробники та трейдери звернули свою увагу на таке підвищення попиту на внутрішньому ринку, яке по суті знаходиться в зародковій стадії розвитку. За даними, опублікованими Українським біопаливним порталом, станом на серпень минулого року кількість компаній-виробників деревних пеллет збільшилася на 20% в порівнянні з попереднім роком і досягло 167.
Іван Прохоров: Тобто, ми можемо говорити про те, що виробництво і споживання пеллет в Україні отримало якийсь поштовх до розвитку?
Сергій Козлов: Не зовсім. Традиційно галузь виробництва деревного біопалива в Україні є експортоорієнтованою і такий стан справ зберігся досі. Більш того, в результаті роботи з підготовки бази даних експортерів українських пелет за 2014 рік, доступною на Українському біопаливному порталі, виявилося, що в порівнянні з 2012 і 2013 роками число таких компаній зросла вдвічі. До кінця року про експорт паливних гранул заявили 246 підприємств, а загальний обсяг поставок за кордон склав 123 тисячі тонн.
Іван Прохоров: А яка на сьогоднішній день географія експорту українського біопалива?
Сергій Козлов: В силу свого географічного положення традиційними покупцями українських пелет є країни Євросоюзу, такі як Польща, Італія, Чехія і Німеччина. Власне, вони і є лідерами в структурі експорту. Але варто зазначити, що спектр імпортерів розширюється. Зокрема, минулого року були зафіксовані контракти з постачання пелет в такі країни, як Панама, Південна Корея і США.
Іван Прохоров: Як Ви вважаєте, що чекає експортерів паливних гранул в цьому році?
Сергій Козлов: На жаль, важко робити якісь прогнози, адже на розвиток ситуації впливає безліч факторів, таких як курс валют, зовнішня і внутрішня політична ситуація, ціни на традиційні енергоносії, зміни в законодавстві і так далі. Швидше за все, ми не побачимо корінних змін і все обмежиться тим, що дрібні і слабкі компанії збанкрутують, не витримавши конкуренції або будуть поглинені крупними експортерами, що мають міцні зв'язки з компаніями покупцями.
Іван Прохоров: Добрий день, Сергій. Протягом усього 2014 року однією з головних тем для обговорення була ситуація в українській енергетиці. А як дефіцит звичних енергоносіїв відбився на українському ринку альтернативних видів палива?
Сергій Козлов: Добрий день. Так, дійсно ситуація була настільки важкою, що до останнього моменту було незрозуміло, яким же буде в країні опалювальний сезон 2014 — 2015. У зв'язку з цим уряд прийняв рішення йти по шляху енергозаміщення і застосування деревного біопалива. Координувати цей процес повинен був кризовий енергетичний штаб під головуванням віце-прем'єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана. На регіональному рівні багатьма областями були створені плани відповідного спрямування. Зокрема, в Харківській області було розпочато процес модернізації міського господарства і переходу на деревні пелети. Звичайно, що вітчизняні виробники та трейдери звернули свою увагу на таке підвищення попиту на внутрішньому ринку, яке по суті знаходиться в зародковій стадії розвитку. За даними, опублікованими Українським біопаливним порталом, станом на серпень минулого року кількість компаній-виробників деревних пеллет збільшилася на 20% в порівнянні з попереднім роком і досягло 167.
Іван Прохоров: Тобто, ми можемо говорити про те, що виробництво і споживання пеллет в Україні отримало якийсь поштовх до розвитку?
Сергій Козлов: Не зовсім. Традиційно галузь виробництва деревного біопалива в Україні є експортоорієнтованою і такий стан справ зберігся досі. Більш того, в результаті роботи з підготовки бази даних експортерів українських пелет за 2014 рік, доступною на Українському біопаливному порталі, виявилося, що в порівнянні з 2012 і 2013 роками число таких компаній зросла вдвічі. До кінця року про експорт паливних гранул заявили 246 підприємств, а загальний обсяг поставок за кордон склав 123 тисячі тонн.
Іван Прохоров: А яка на сьогоднішній день географія експорту українського біопалива?
Сергій Козлов: В силу свого географічного положення традиційними покупцями українських пелет є країни Євросоюзу, такі як Польща, Італія, Чехія і Німеччина. Власне, вони і є лідерами в структурі експорту. Але варто зазначити, що спектр імпортерів розширюється. Зокрема, минулого року були зафіксовані контракти з постачання пелет в такі країни, як Панама, Південна Корея і США.
Іван Прохоров: Як Ви вважаєте, що чекає експортерів паливних гранул в цьому році?
Сергій Козлов: На жаль, важко робити якісь прогнози, адже на розвиток ситуації впливає безліч факторів, таких як курс валют, зовнішня і внутрішня політична ситуація, ціни на традиційні енергоносії, зміни в законодавстві і так далі. Швидше за все, ми не побачимо корінних змін і все обмежиться тим, що дрібні і слабкі компанії збанкрутують, не витримавши конкуренції або будуть поглинені крупними експортерами, що мають міцні зв'язки з компаніями покупцями.