Як зазначив заступник директора департаменту освіти і науки облдержадміністрації Валерій Бачинський, у 123 загальноосвітніх школах Вінничини вже встановили котли на твердому паливі, які дозволили зменшити витрати на опалення у 2-3 рази.
«Із 859 загальноосвітніх шкіл Вінниччини у 60 використовують централізоване опалення та у 124 пічне, решта отримують тепло з 675 власних котелень, з яких 220 працюють на газі, 414 — на твердому паливі, 18 — на соломі, 23 – електричні, — розповідає чиновник. — Із Цьогоріч плануємо перевести на альтернативні види палива ще 49 газових котелень, на що потрібно майже 33 млн гривень».

Також у області мають намір утеплити фасади в 14 навчальних закладах, реконструювати дахи — в 19, замінити вікна на енергоощадні — у 101 ЗОШ, вивести 9 котелень із підвальних приміщень, реконструювати 32 системи опалення, замінити технологічне обладнання у 30 закладах.
У першому кварталі 2016 року в 13 шкільних газових котельнях встановили сучасні твердопаливні котли, які працюють на різних видах палива, розповідає директор центру матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти області Лідія Мазур. «Роботи проводять згідно з графіком», — запевняє фахівець.
За словами директора Ситковецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат Михайла Гуцаленко, тверді види палива з місцевої біомаси дозволили зменшити витрати на опалення у 2,5 рази.
"Раніше в залежності від погоди ми використовували у місяць 18-30 тисяч кубометрів газу, тепер належний температурний режим у приміщеннях забезпечують дрова, пелети та тирса, — розповідає освітянин. — Проблем із постачанням деревини немає: державне лісогосподарське підприємство доставляє її своїм транспортом згідно з укладеним договором".
Економить кошти і 21 школа-інтернат, для встановлення котлів на альтернативних видах палива у якій область спрямувала понад 4,5 млн гривень. Наразі у шести школах-інтернатах, які раніше щорічно споживали 663 тисячі кубічних метрів газу на суму понад 5,3 млн гривень, витрати на опалення в результаті переведення котелень на дрова, пелети, вугілля становлять приблизно 2,3 млн гривень, що у 2,3 раза менше.
Комаргородське вище професійне училище для забезпечення теплом приміщень використовує солому зі свого поля. "Минулого літа ми заготовили 12 тисяч тюків соломи вагою 12 кілограмів кожний, а також придбали 230 тонн вугілля — цього нам вистачило на опалювальний сезон, — розповідає директор училища Михайло Ковальчук. — У приміщеннях тепло, до того ж завдяки соломі отримали значну економію коштів".
Використовує біомасу і Мазурівський центр аграрної освіти, який має тюкувальну машину та твердопаливний котел, який працює на вугіллі та соломі.
У Гніванському училищі поєднують різні види палива: гуртожитки опалюють газом, навчальні майстерні — електроенергією, а в майстернях з ремонту техніки використовують пічне опалення. У найближчих планах департаменту освіти і науки облдержадміністрації перевести на електроопалення гуртожитки училища в райцентрі Теплик. Річ у тім, що в типовому училищі велика опалювальна площа (20-30 тисяч квадратних метрів), тому для обігріву приміщень використовувати лише однин енергоносій, наприклад вугіллям, нераціонально.
«Електроенергію за нічним тарифом економічно вигідніше використовувати, ніж газ, — пояснює Валерій Бачинський. – Особливо у тих училищах, де є трансформатор і не потрібно платити немалі кошти за підключення до додаткової потужності».
Загалом профтехучилища, яких в області налічується 31, зменшили споживання природного газу на 30%. "У 2016 році в обласному бюджеті передбачено 1,2 млн гривень на завершення переобладнання котелень у п'яти ПТУ», — зазначив Валерій Бачинський.
На додачу, протягом останніх років замінено вікна на енергоощадні у загальноосвітніх школах на 70%, інтернатних закладах на – 80%, училищах — на 65%, вишах — на 90%. Заощаджує бюджетні кошти й те, що замість старих насосів, які забезпечують циркуляцію води в опалювальній системі та споживають за годину 30 кВт електроенергії, ставлять італійські, утричі економніші.