Як зазначає кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу технології вирощування біоенергетичних культур Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків (ІБКиЦБ) НААН Олександр Хіврич, деякі фермери садять міскантус на чорноземах, передає Пропозиція.
«Можна назвати це нераціональним використанням найбільш родючих ґрунтів, однак з іншого боку: щоб вирощувати пшеницю або ячмінь, кукурудзу, сорго чи іншу сільськогосподарську культуру, необхідно майже щороку орати землю, проводити культивацію, посів, обробляти їх пестицидами, вносити мінеральні і органічні добрива, прибирати, а потім ще й реалізувати вирощену продукцію, — розмірковує вчений. — З міскантусом все простіше: один раз посадив, у перший рік доклав зусиль, а потім щорічно тільки спостерігаєш за його розвитком, а в кінці осені або взимку 20-25 років поспіль просто косиш майже повністю суху вегетативну масу».
На розташованих у Київській, Вінницькій, Сумській та Полтавській областях дослідних станціях вчені розглядають міскантус як альтернативу традиційним видам палива, вже кілька років експериментують і готові поділитися досвідом.
Сьогодні в Україні вже створені і зареєстровані адаптовані до грунтово-кліматичних умов високопродуктивні сорти міскантуса «Осінній Зорецвіт», «Місячний промінь» і «Снігова королева», розроблений і запатентований спосіб мікроклонального розмноження міскантуса in-vitro, розроблена механізована технологія вирощування цієї культури, розроблено та виготовлено експериментальні зразки технічних засобів для посадки міскантуса (ІБКіЦБ, ДП «Укрцвт», БНАУ), а також закладені виробничі плантації міскантуса (Хмельницька область).
Як повідомляв Ecotown, в Iнституті сільського господарства Західного Полісся, який розташований у селі Шубків Рівненської області, наразі досліджують ефективність вирощування 24 різновидів енергетичних рослин, серед яких, зокрема, і міскантус. На додачу, Полтавська державна аграрна академія почала вирощувати міскантус гігантеус для виготовлення паливних брикетів.
Як стверджують вчені Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ), незважаючи на азіатське походження, в українських реаліях міскантус почуває себе досить непогано, а при достатньому сніговому покриві витримує морози нижче -25 °С. В університеті для посадки різом міскантуса розробили машину, яка здатна за день засаджувати до 1,5 га.
За словами Олександра Хіврича, врожайність міскантуса безпосередньо залежить від кліматичних і грунтових умов вирощування. «Кращі результати багаторічна гігантська трава дає на середньощільних ґрунтах з низьким рівнем ґрунтових вод на полях із нахилом до 7°, — пояснює вчений. — Завдяки розгалуженій кореневій системі міскантус можна вирощувати на піщаних і супіщаних грунтах – він добре адаптований до несприятливих умов, зокрема, підвищеного вмісту солей у грунті».
Торік у Київській області міскантус не забезпечив очікуваних результатів через досить посушливе літо, тоді як на Харківщині ситуація склалася дещо краще, наголошує Олександр Хіврич.
Завдяки високій врожайності сухої біомаси (до 25 т/га), високій теплотворній здатності (5 кВт/год/кг або 18 МДж/кг (пелети)), низькій природній вологості стебел(до 15%), міскантус гігантеус є однією з найбільш ефективних рослин для виробництва біопалива. Під час згоряння біомаси міскантуса гігантеуса виділяється менша кількість вуглекислого газу, ніж було абсорбовано рослинами у процесі фотосинтезу, тому використання такого біопалива не буде сприяти парниковому ефекту. Стебла, які містять 64-71% целюлози, мають високу енергетичну цінність.
1 тонна паливних гранул з міскантуса гігантеуса еквівалентна 440 кг сирої нафти, 820 кг кам'яного вугілля, 515 м3 природного газу, 1,2 т деревини або 420 кг дизельного палива.
Інвестори, особливо іноземні, не залишаються байдужими до таких показників. Так, у 2017 році компанія з Бостона має намір побудувати в Україні кілька підприємств для виробництва пелет з міскантуса. За оцінками фахівців, вартість кожного об'єкта обійдеться у $20 млн, які нададуть урядові організації ЄС і США.
Близько 500 га планує засадити міскантусом ТОВ «Віппост», яке чотири роки вирощує гігантську траву у Полтавській і Черкаській областях. Компанія має намір виробляти з міскантуса брикети та пелети як для власних потреб так і на продаж.
Різоми британської селекції на першу посадку ТОВ «Віппост» придбало на виставці у Варшаві. Вже двічі пересаджували і розширили площу – з 25 га до 170 га, використовуючи для цього власний посадковий матеріал.
Є чимало прикладів вирощування міскантуса на присадибних ділянках. Кілька років черкащанин Валентин Луговський вирощує гігантську траву для опалення одного з мікрорайонів міста. Врожайність досягає 65-70 т/га за вологості 8-15%. Врожайність біомаси близько 30 т — еквівалентна близько 15 тис. м3 газу. За словами черкащанина, щоб обігріти міскантусом обласний центр, потрібно близько 5 тис. га землі.
Проблему стрімкого подорожчання природного газу вирішив для себе Микола Кікоть, засадивши міскантусом 25 соток.
Як зазначає керівник проекту «Міскантус» Валерій Поштаренко, для весняного розмноження зазвичай використовують одно-або дворічні посадки міскантуса. «Вже наприкінці 3-го року вирощування, з моменту посадки, підприємства зможуть використовувати власну сировину, — пояснює фахівець. — В залежності від грунтово-кліматичних умов, рекомендована щільність посадки становить приблизно 18,5 тис. кореневищ на 1 га».
Садити міскантус можна плантаторами, які використовуються для посадки картоплі, а вегетативну масу збирати силосною технікою. «Збирати урожай необхідно у грудні-березні, коли вологість стебел знижується до 17%, — пояснює Валерій Поштаренко. — Нарізаний міскантус, який необхідно зберігати у прохолодному, провітрюваному захищеному від сонця місці без додаткового висушування, можна закладати у котел, як тріски».
Відстань від засадженого міскантусом поля до переробного підприємства або котла не повинна перевищувати 50 км.
Валерій Поштаренко не рекомендує використовувати для вирощування міскантуса раніше оброблені або лугові поля, оскільки кореневища будуть погано проростати.
«Перед посадкою потрібно зорати ділянку, позбутися бур'янів і додати добрива, якщо ґрунт сильно виснажений, — зазначає фахівець. – Рівень калію необхідно перевіряти кожні 5 років — в залежності від грунтово-кліматичних умов, а також внесення додаткових добрив, врожайність зеленої маси може становити більш як 50 т/га».
Міскантус можна використовувати не тільки як тверде біопаливо (січка, пелети або брикети), але і як сировину для виробництва целюлози, біогазу, екологічного будівельного матеріалу біо-бетону, біо-пластику, еко-паперу, як компост, кормову біодобавку, підстилку для тварин.
«Бізнес на міскантусі — це «довгі гроші», які почнуть працювати, як мінімум, через 3 роки, — пояснює Валерій Поштаренко. — Щоб початкове вкладення не було таким витратним, рекомендується засадити плантацію в залежності від завдань підприємства і поступово розширювати її – буде тимчасова втрата, проте значно більший економічний ефект у перспективі».