Ціни на деревину для виробництва пелет в Північній Америці впали на 16% в США і на 26% в Канаді за 4 останні роки. Про це йдеться в огляді North American Wood Fiber Review, опублікованому на цьому тижні в США.
Незважаючи на те, що 50% сировини для виробництва деревних паливних гранул на північноамериканському континенті — це круглий ліс, інша половина — відходи деревообробки, тріска, тирса і т.п. Саме ця половина і дешевшає в Північній Америці.
Тепер у виробників пеллет з США і Канади з'являється нова цінова перевага, однак, як ІАА «ІНФОБІО» писало раніше, через кілька років американським експортерам пелет доведеться піти з європейського ринку через вихід США з Паризької угоди.
Однак поки американські компанії активно співпрацюють з європейцями і є найбільшими постачальниками пелет в Європу. Російські компанії ще не вийшли на такі обсяги виробництва, як в США, так як круглий ліс в Росії все-таки не досить активно використовують для виробництва європейського біопалива.
Однак поки американські компанії активно співпрацюють з європейцями і є найбільшими постачальниками пелет в Європу. Російські компанії ще не вийшли на такі обсяги виробництва, як в США, так як круглий ліс в Росії все-таки не досить активно використовують для виробництва європейського біопалива.
У США, звичайно, використовують пелети в котельнях і на ТЕЦ всередині своєї країни (на відміну від Росії), але все-таки — основний регіон поставки — це Західна Європа, де розвивається біоенергетика швидше за всіх у світі. Ринки Азії ростуть у плані споживання деревних гранул, проте вимоги азіатських компаній м'якші і, отже, ціни нижчі.
Після відходу з європейського ринку американські пеллетчики, зможуть знайти збут своєї продукції в Японії і Південній Кореї, можливо, що практично на 70-80% вони збережуть пелетну галузь своєї країни. Що ж стосується Європи, то тут самим розумним буде звичайно шукати постачальників біопалива в Росії. Чи зможуть наші підприємства повністю замінити американські — поки питання. Чи треба в Росії з круглого лісу робити пелети, щоб задовольнити потреби європейців? З одного боку, при наявності попиту в Європі на даний вид біопалива — правильно його задовольнити, але не можна забувати і про себе. Тобто створювати не ультроспеціалізовані пелетні заводи як в США, а ставити пелетні цехи на великих лісопильних виробництвах, що зараз і робиться в Росії. Це самий розумний спосіб комплексної переробки деревини. Йти на умови Європи і сліпо наслідувати їх тенденції можна на відміну від США. Але з іншого боку, розвивати виробництво деревного палива в Росії необхідно, а також потрібно займатися розвитком біоенергетики всередині країни, а не тільки поставляти біопаливо за кордон.
Після відходу з європейського ринку американські пеллетчики, зможуть знайти збут своєї продукції в Японії і Південній Кореї, можливо, що практично на 70-80% вони збережуть пелетну галузь своєї країни. Що ж стосується Європи, то тут самим розумним буде звичайно шукати постачальників біопалива в Росії. Чи зможуть наші підприємства повністю замінити американські — поки питання. Чи треба в Росії з круглого лісу робити пелети, щоб задовольнити потреби європейців? З одного боку, при наявності попиту в Європі на даний вид біопалива — правильно його задовольнити, але не можна забувати і про себе. Тобто створювати не ультроспеціалізовані пелетні заводи як в США, а ставити пелетні цехи на великих лісопильних виробництвах, що зараз і робиться в Росії. Це самий розумний спосіб комплексної переробки деревини. Йти на умови Європи і сліпо наслідувати їх тенденції можна на відміну від США. Але з іншого боку, розвивати виробництво деревного палива в Росії необхідно, а також потрібно займатися розвитком біоенергетики всередині країни, а не тільки поставляти біопаливо за кордон.