У 2016 році країни ЄС виготовили 14,8 млн т деревних гранул, що становить майже 50% їх світового виробництва. Таким чином, ЄС є найбільшим виробником пелет у світі.
Проте не лише виробником: найбільший у світі пелетний ринок – теж країни ЄС. У 2016 році вони спожили близько 22,2 млн т гранул. Очікується, що у 2018 році попит на пелети зросте до 25 млн т. Їх споживання у значною мірою залежатиме від низки ринкових факторів.
Щоб зрозуміти масштаб всього пелетного ринку ЄС, пропонуємо вам ознайомитися із поданою нижче таблицею.
Якщо порівнювати підприємства, на яких виробляють пелети, у ЄС та Північній Америці, то у Європі вони в зазвичай малі або середнього розміру. Більшість основних країн-виробників пелет мають значний внутрішній ринок пелет для житлового опалення, а нещодавній значний попит на гранули сприяє подальшому зростанню їх виробництва у кожній країні. Винятком є Латвія, Естонія та Португалія, які виробляють пелети на експорт для використання на великих закордонних електростанціях.
Третім за величиною виробником деревних гранул у світі після США та Канади є Німеччина. У цій країні налічується 70 підприємств, які виготовляють пелети. Їхня загальна щорічна виробнича потужність – 3,5 млн т. У 2016 році німецькі виробники пелет виготовили 2 млн т гранул, 90% з них – із відходів лісової промисловості. Більшість пелет, вироблених у Німеччині, використовують для опалення.
У країнах Прибалтики (Латвія, Литва та Естонія) продукування деревних пелет швидко розвивалося протягом останніх п'яти років. Проте в 2016 р. виробництво та експорт знизилися приблизно на 125 тис т порівняно із 2015 роком. Виготовляючи 1,6 млн т пелет, Латвія є основним їхнім виробником у цьому регіоні. У країнах Прибалтики виробляють пелети як для населення, так і для промислових споживачів. Основними ринками збуту прибалтійських пелет є Данія, Великобританія, Італія та Швеція.
Третім найбільшим виробником пелет серед країн ЄС є Швеція. Залежно від внутрішнього використання, вона забезпечує себе пелетами на 70‒90%. Якщо ж попит на пелети високий і самотужки забезпечити його не вдається, то Швеція імпортує гранули з Росії та Прибалтики.
У Франції виробництво деревних гранул стабілізувалося протягом останніх трьох років. У 2015 році французи змушені були навіть скоротити виробництво пелет унаслідок двох теплих зим і зниження ціни на викопне паливо.
Виробництво пелет у Австрії помірно зростає протягом останніх трьох років. Його стимулює зростання як внутрішнього, так і зовнішнього попиту, в основному в Італії та Німеччині.
Ще один виробник пелет, який постійно нарощує обсяги виробництва, – Чехія. Ця невелика країна зуміла збільшити їх виробництво з 150 тис. т у 2010 році до 300 тис. т у 2016-му. Майже половину всіх виготовлених пелет експортують ‒ в основному в Італію та Австрію.
Більшість держав-членів ЄС мають надлишковий потенціал щодо виробництва пелет. Особливо це помітно в Іспанії – тут застосовують лише 40% вироблених у країні гранул.
Основною сировиною для пелет традиційно є тирса та побічні продукти лісопиляння. Проте конкуренція посилюється і виробники пелет буквально полюють за порубковими та сільськогосподарськими залишками і деревними відходами, але навіть цих додаткових сировинних запасів недостатньо для забезпечення попиту Західної Європи. Проте від виробників пелет в ЄС і не очікують, що вони зможуть одночасно забезпечити потреби як ринку житлового опалення, так і виробництва електроенергії.
За матеріалами EU Biofuels Annual 2017