Лісова промисловість України з січня 2019 перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо— та пилопродукції. Про це йдеться в повідомленні Державного агентства лісових ресурсів України.
«Перехід до нової стандартизації обумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України. Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України по стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» і затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», — підкреслили в профільному відомстві.
Відзначається, що істотно змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик лісо— та пиломатеріалів. Зокрема, якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, II, III) і мала ряд сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року підрозділяється на чотири класи якості (A, B, C, D) , як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямки використання, пояснили в Держлісагентстві.
У відомстві зазначили, що принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні, а в основі його — показники розміру і якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини при встановленому прирості — вищий клас якості.
Зокрема, до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які в більшості походять з нижньої частини колоди, з чистою деревиною або з незначними недоліками, які не обмежують її використання. До класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини і сучками в межах середнього значення для кожної породи. До класу якості З прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких вирішуються ті недоліки, які незначно знижують природні властивості деревини, як матеріалу. До класу якості D повинні бути віднесені лісоматеріали, які не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отриманий пиломатеріал для подальшого використання. Всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливо отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються як деревина дров'яна для промислового використання (2-4 метра) і непромислового використання (до 2 метрів), відзначили в Держагентстві.
Заступник голови ТК 18 «Лісові ресурси», провідний аудитор з сертифікації за системою FSC Наталя Марченко звернула увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід — бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак немає нормативів класифікації колод з деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. За словами Марченка, європейці відзначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують по найбільш наближеним стандартом — наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо. В Україні подібна класифікація неможлива — виникне цілий ряд спірних питань. Європейські ж стандарти мають досить широку класифікацію, в рамках якої лісоматеріал ділиться за національними нормативними документами на підкласи, для полегшення його відділення, пояснила експерт.
«Оскільки Закон України« Про стандартизацію »№ 1315-VII від 05.06.2014 р встановив прийняття європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли по шляху європейської практики — розробка додаткових Технічних умов, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, які не регламентовані пакетами EN і ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції », — зазначила Марченко.
За її словами, з переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання і надлишковий контроль за реалізацією деревини та продукції з неї з боку цілого ряду контрольних органів країни, які через недоліки в системі стандартизації мали претензії до лісгоспам і деревообробним підприємствам.