Розвиток сектора біоенергетики в Україні передбачено двома документами: нацпланом із розвитку альтернативної енергетики до 2020 р і енергетичною стратегією до 2035 р. Чи зможе Україна виконати плани, озвучені в цих документах?
Ситуацію в Україні з цього питання аналізувала Енергореформа.
Якщо дивитися за кількісним показником – запланованим обсягом споживання енергії з біомаси до 2020 р. – ми можемо і не вкластися в терміни.
Нацплан-2020 передбачає 5 млн т.н.е. біоенергії до 2020 р., стратегія – трохи скромніше, 4 млн т.н.е. Виробництво біоенергії в 2017 р. склало 3,6 млн т.н.е, з яких понад 500 тис. т.н.е. (біопаливо) пішло на експорт, а споживання склало трохи більше 3 млн т.н.е. При збереженні існуючої тенденції зростання сектора отримати заплановані 4-5 млн т.н.е. до 2020 р. навряд чи вдасться. Про це свідчать і прогнози Біоенергетичної асоціації України.
Також малоймовірно, що Україна зможе до 2020 р. встановити заплановані теплові потужності на біомасі – майже 12 ГВт (тут потрібно пам'ятати, що майже 99% біоенергетики становить тепло, і саме воно визначає ситуацію в галузі).
На початок 2019 р. теплові потужності на біомасі становили 5,3 ГВт, з яких 2,2 ГВт були встановлені після 2014 р. При такій динаміці навряд чи кількість твердопаливних котлів за два роки подвоїться. Однак назвати план проваленим буде невірно.
Як пояснив глава БАУ Георгій Гелетуха, завдяки економії від утеплення, а також через втрату частини територій споживання тепла з моменту складання плану скоротилося, і Україна може вийти на заплановану частку тепла з біомаси при менших потужностях.
«У 2017 році частка тепла з біомаси в кінцевому споживанні склала 7,6%. У 2015-2017 роках приріст склав 1,6% на рік. Тобто до кінця 2020 року при цій динаміці матимемо приблизно 12,4% тепла з біомаси при плані 12,2% », – зазначив глава БАУ.