У Борщеві (Тернопільська область)планують побудувати котельню, яка працюватиме на місцевих енергетичних культурах.
Об’єкт зводитиме Науково-технічний центр «Біоенергія» та Селянське фермерське господарство «Енергетична ферма в Україні». Організації створені в рамках спільного українсько-норвезького проекту, покликаного зробити біоенергетику популярнішою в Україні.
Енергоферма в Борщеві вирощує павловнію, енергетичну тополю, світчграс та міскантус.
«Павловнія – швидкоростуче енергетичне дерево, яке в народі називають «адамовим» або «алюмінієвим», – цінна для енергетики та промисловості, – каже консультант із вирощування енергетичних культур Василь Паскарик. – За літо саджанці стали вищими від людського зросту.
На п’ятий рік після посадки виростає заввишки 18-20 метрів, і його можна зрізати. З однієї рослини виходить близько 1 куб. м якісної і дорогої деревини».
Енергетичну тополю збирають на третій рік після посадки. Пізньої осені або ж узимку спеціальний комбайн зрізує й одразу дробить рослину на тріску, яку використовують для опалення.
Трав’янисті енергетичні культури – світчграс (просо лозоподібне), міскантус родом із Китаю – не потребують особливого догляду, і їх збирають кожного року.
Опалювати енергетичними культурами вдвічі економніше, ніж газом, переконують працівники енергоферми.
«В осінньо-зимовий період у рослинах припиняється сокорух, і вони природно висихають, – розповідає консультант з переробки Віктор Каськів. – Подрібнені енергетичні культури вологістю до 75% спалюємо в піролізному котлі, який уже третій рік опалює адміністративні приміщення ферми».
Зараз енергоферма продає в подрібненому вигляді вирощені на власних плантаціях енергетичні культури, а нова котельня дозволить реалізувати теплову енергію.