За даними німецького ресурсу «Опалювальне дзеркало», для житлових і громадських будівель 501-1000 кв. м найдешевшим виявилося високотехнологічне опалення тирсою (€ 6,8 на рік за кв. м), пелетами (€ 9,5) і тепловими насосами (€ 9,8).
Далі йдуть газ (€ 10) і солярка (€ 12,1). Найдорожче в Німеччині — централізоване опалення (€ 12,3).
Деревна опалення поза конкуренцією і по екологічності. Спалюються пеллети та тирса викидають в атмосферу стільки ж вуглекислого газу, скільки поглинає і виділяє розкладається живе дерево. Тому його відносять до СО2-нейтрального сировини. Правда, вирубка, виробництво і транспортування пелетів вимагає додаткової енергії в 23 г вуглекислого газу на кіловат-годину теплової енергії, якщо проводити її за допомогою тих же пелетів.
Солярка викидає 318 г СО2 за кожен кВт⋅ч, газ — 247 г, тепловий насос, який споживає чимало електроенергії, -183-201 г (тим менше, чим більше енергії з поновлюваних джерел). Екологічність центрального теплопостачання неможливо оцінити навіть приблизно: залежить від конкретної теплоцентралі. Якщо тепло від вугілля, то викиди СО2 можуть бути позамежними, якщо з біомаси або геотермальної енергетики — майже нульові.
Мінус деревного опалення — необхідність вигрібати золу і чистити топку. Втім, це може бути і плюсом, якщо є, що удобрювати (хоч би і рослини на підвіконнях). У централізованого опалення є набагато більш істотний мінус — монополія постачальників тепла. Навіть в Німеччині, за даними національного антимонопольного відомства, постачальники користуються своїм становищем, невиправдано підвищуючи тарифи. Що говорити про Росію.