До такого висновку прийшли експерти під час Всеукраїнського воркшопу «Відновлювана енергія з обрізків і викорчуваних багаторічних аграрних насаджень (ОВМСН): розвиток виробничих ланцюгів як крок до економічної та екологічної ефективності», говориться в повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
На семінарі були представлені проміжні результати проекту up_Running, який є частиною програми наукового та інноваційного співробітництва Європейського союзу HORIZON 2020 року, що сприяє розвитку та поширенню технологій біоенергетичної утилізації деревини від обрізки і викорчовування виноградних, оливкових і плодових насаджень. Україна була обрана одним із стратегічних партнерів проекту up_Running, оскільки має велику щільність насаджень плодових дерев та виноградників, а значить, і потенціал використання відходів виробництва для теплової енергії.
«Більша половина проекту відбулася. На сьогоднішній день ми маємо вже розроблену стратегію розвитку цього сектора як для Вінницької області, так і національну», – заявила заступник генерального директора з міжнародних питань асоціації« Український клуб аграрного бізнесу» Алла Кравченко.
На її думку, основними бар'єрами на шляху розвитку цього сегмента залишаються невизначена державна політика в напрямку розвитку біоенергетики і монополія Державного агентства лісових ресурсів.
«Об'єктивно – лісова деревина є більш ефективною, ніж садівнича, але є райони і навіть регіони, де доцільно збирати і переробляти обрізки фруктових дерев для отримання тепла. Вінницька область має найбільшу щільність садівничих насаджень, велику площу займають старі сади, їх треба викорчовувати, спалювати їх не можна, і звичайно, треба шукати бізнес-моделі їх вигідної переробки. Це дозволить не шкодити навколишньому середовищу і вирішити питання опалення», – переконана Алла Кравченко.
Як зазначив експерт НТЦ «Біомаса» Семен Драгнев, для фермерів обрізка дерева – це побічний продукт, не бізнес, так як від продажу цієї біомаси можна отримати досить малий дохід.
«Однак, якщо в районі знаходиться садівничий або виноградарський місцевий бізнес, є бажання влади розвивати такі проекти, транспортні компанії, які забирали ці обрізки, і споживачі, зацікавлені отримувати енергію або тепло, а не купувати дорогий імпортний газ чи вугілля, можна сподіватися на успіх . Фермер, наприклад, може залишити сировину, а потім сервісна компанія повинна взяти на себе витрати з подрібнення, переробки цієї біомаси в біопаливо, ну і транспортувати продукт до об'єкта, де він буде працювати», – розповів експерт.
Семен Драгнев зазначив, що в Україні вже реалізовано декілька проектів по використанню біомаси від обрізки виноградників. Зокрема, в селі Шабо Одеської області, де використовують виноградну лозу (з 1100 га) для отримання пара. Іншим прикладом він назвав також роботу однієї компанії в Вінницькій області. Там підприємство налагодило виробництво паливних гранул з деревини старих садів. У компанії є свої сади, вони їх викорчовують і засаджують новими.
«Зараз не час і не місце спалювати деревину від обрізки і викорчовування в садах, адже її можна переробити в тріску і пелети і використовувати для опалення. Завдяки проекту ми показали, як може працювати цей бізнес-ланцюг і ця бізнес-модель, познайомили людей, які працювали в одному регіоні, але не знаходили один до одного шлях. Зараз навіть ті бізнесмени, які з недовірою ставилися до результатів цього проекту, відзначають в переробці такої деревини економічний ефект», – сказала заступник генерального директора з питань співпраці з аграрними вузами і науковими установами асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олена Ковтун.
Наступним етапом проекту up_Running буде проведення ще трьох демопоказів. Після цього відбудеться конкурс на визначення 10 аграрних підприємств (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів тощо) та 15 консультантів, які пройдуть тренінгові навчання з побудови бізнес-кіл, аудиту саду, розробки бізнес-планів для конкретного підприємства. Після навчання будуть відібрані 10 найбільш активних консультантів, які вже самі зможуть консультувати аграрні підприємства.
За словами Алли Кравченко, наступний етап роботи проекту також буде полягати в адвокації цього напрямку біоенергетики. Цей етап фактично почався під час даного Всеукраїнського воркшопу з відкритого діалогу між представниками ринку і представником Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, який окреслив форми державної підтримки, які існують сьогодні.
Адвокація повинна відбутися як на регіональному рівні, так і на національному, в кожній країні – учасниці проекту і в Брюсселі. На сьогоднішній день розроблено 7 проектів національного стратегічного плану дій підтримки сталого використання обрізків і викорчовування сільськогосподарських насаджень – в країнах – партнерах проекту.
Після цього планується, що в травні 2018 року рекомендації проекту щодо політики в секторі будуть представлені членам Європейського парламенту для внесення пропозицій в стратегічні документи, адже в цьому і наступному році в ЄС повинна бути прийнята Стратегія розвитку сектора біоенергетики на наступні 10 років.