Види торфу
Відомо, що торф підрозділяється на верховий, низинний та проміжний. Найбільш придатний верховий торф, оскільки він має прийнятні показники зольності (зазвичай 5-8%). Низинний торф може мати зольність до 40%. Але навіть верховий торф з різних родовищ має різні властивості. Обов'язково потрібно провести експерименти, щоб визначити фактичну зольність та теплотворну здатність палива, отриманого з торфу видобутого в тому чи іншому місці.
Торф зазвичай має початкову вологість до 90%. На етапі заготівлі він за технологією повинен певний час знаходитися в гуртах, де ворушиться і в підсумку досягається природним чином вологість 40-45%.
Сушать торф звичайно в спеціально для цього призначених сушильних барабанах. Після чого з нього можна виготовляти брикети або паливні гранули. Відзначимо, що мову ми ведемо не про традиційну технологію пресування торфу, що використовувалася з радянських часів, в результаті якої виходять брикети високої вологості, малоефективні при спалюванні та транспортуванні. Йдеться про брикети (або гранули), що одержуються на сучасному обладнанні, вологістю 6-8% та тепловіддачею 17,5-19 МДж/кг (в залежності від торфу).
Таке паливо може ефективно використовуватися в приватних та муніципальних котельнях замість кам'яного вугілля, а також торф'яні гранули та брикети є цінною сировиною при виробництві деяких сортів активованого вугілля.
З торфу виходять якісні паливні брикети або пелети. Енергетична цінність брикетів з торфу порівнянна з кам'яним вугіллям. Зольність звичайно не перевищує 10%.
Брикети та пелети з торфу виготовляються за подібною технологією, що й тирсові. Перед подачею в прес торф також необхідно сушити, проте формування брикету можливо при більшій вологості, ніж у тирси.
Незважаючи на величезні запаси торфу, його необхідно добути, заготовити та перевезти, тому у цієї сировини завжди існує цілком конкретна вартість, часто досить висока. На відміну від відходів деревообробки, які дійсно є відходами, вже врахованими в собівартості продукції.
Торф'яні пелети
На споживчому ринку пелети з торфу продавати не вийде, оскільки їх не можна використовувати в побутових котлах через високу зольність і вони не відповідають європейським стандартам.
Індустріальні пелети з торфу можна постачати до Європи, але за нижчою ціною, ніж деревні пелети індустріального призначення. Зазвичай це не вигідно. У нашій країні ринок індустріальних пелет прив'язаний до наявних промислових котлів на пеллетах, тому з точки зору збуту з торфу краще робити паливні брикети.
Торф'яні брикети
Індустріальні брикети з торфу можна поставляти замість вугілля в котельні.
Останній факт відкриває для збуту торф'яних брикетів найширші перспективи на вітчизняному ринку.
Споживчі брикети з торфу
За часів СРСР у нашій країні популярні "торф'яні брикети". Такі брикети випускаються на допотопному обладнанні, попит на них у населення високий й зараз. Торф'яні брикети можна вважати розкрученим брендом, на споживчому ринку в нашій країні продаються добре.
На експорт до Європи споживчі брикети з торфу продати складно, але можна вести розмову скоріше про експорт індустріальних брикетів для котелень.