Як показує практика, вигідним способом утилізації тростинно-очеретної маси є виробництво з них паливних брикетів.
Це обумовлюється наступним:
- У біомасі тростини вміст вологи може досягати 50%, однак після сушіння на повітрі, а також завдяки збиранню в зимовий час її рівень знижується до 20-25%. Така обставина дозволяє виробляти з тростини паливні брикети з мінімальними витратами енергії на сушіння сировини.
- Очерет має високу теплотворну здатність.
- Очерет має високий рівень вмісту лігніну - полімеру, що є натуральною природною сполучною, що поліпшує фізичні параметри паливних брикетів (щільність, міцність, стійкість до стирання і т.д.).
- На відміну від нафтопродуктів та вугілля, очерет має низький вміст сірки та інших шкідливих домішок.
- Мінімальні витрати на культивування тростини (аж до їх відсутності), необхідні тільки витрати з його збору (заготівлі). Очерет з повним правом відноситься до поновлюваних джерел енергії. Ця багаторічна рослина здатна дати перший урожай, придатний для прибирання, вже через два-три роки після посадки або самостійної появи. Надалі «урожай палива» можна збирати щорічно, при цьому зарості очерету мають стійку тенденцію до розростання.
У серпні цього року на випробувальному полігоні ЗАТ «ЖАСКО» був проведений експеримент з виробництва паливних брикетів з тростини на установці УБВ.
Очеретна маса була висушена природним чином на відкритому повітрі та подрібнена до фракції 5-15 мм.
Підготовлену таким чином сировину піддали брикетуванню в установці брикетування УБВ.
В результаті були отримані паливні брикети товарного вигляду з фактичною щільністю 1,12 т/м куб.