Навіщо потрібен камін?

На три речі людина може дивитися нескінченно: воду, що тече, відкритий вогонь і те, як інша людина працює. Але жарти в сторону. Напевно, немає сучасної людини, яка пересувається в сучасному комфортному і потужному автомобілі, яка живе в розкішних апартаментах, працюючої з найсучаснішими технологічними пристроями, на яку не діяв би гіпнотично відкритий вогонь. Відвезіть найбільш лощеного менеджера в ліс, посадіть його вночі біля багаття і весь його лиск як рукою зніме.

Замилування процесом горіння, напевно, найсильніший атавізм, який дістався нам від предків. Правда, з тих давніх пір вогонь, який захищав людей від великих хижаків, що підтримує тепло в печері, що обробляє їжу перетворився більше в декоративний предмет. Ні, наші квартири все ще гріє вогонь, але це не відкритий вогонь в безпосередній близькості, а згоряючий мазут в найближчій котельні. Їжу ми готуємо на палаючому газі, але це не те ж саме, що на вугіллі. Так і їздимо ми, здебільшого, на вогні. Двигуни внутрішнього згоряння, дизеля, реактивні двигуни...

Відкритого вогню зараз практично і не зустрінеш, але, тим не менш, практично будь-яка людина у джерела відкритого вогню якось змінюється, стає спокійніше, впевненіше. Таке враження, що в процесі згоряння виділяється не тільки тепло, а й якась енергія, яка підживлює людину.

Напевно, саме ця енергія вимагає у респектабельного бізнесмена влаштовувати камін в своїй вітальні. У нього холодно в будинку? Ні. Камін потрібен для приготування вечері? Теж ні. Каміни – джерело задоволення, душевного відпочинку. Незважаючи на те, що їжу на ньому не готують – це символ домівки, домашнього затишку. Дія сучасних камінів, з яких би найсучасніших матеріалів вони не складалися, якого б стильного дизайну не було їх оформлення, заснована на одному: на божественності вогню, подарованого Прометеєм. Або ж на печерному атавізмі – кому як більше подобається.