Крім Haraldrud, над переробкою харчових відходів у Осло працює також завод Klemetsrud, а над виробництвом біогазу та біодобрив - відносно новий завод Romerike. Переробляється зараз в Осло близько 30% сміття, метою є досягти показника 50%.
Завод Haraldrud. Фото flickr.com
Потужності належать місту, однак адмініструються як автономний економічний суб'єкт. Муніципалітет платить заводу за переробку сміття та відпущені енергоресурси. Одну тонну відходів місто здає Haraldrud за 300 євро, промисловці відвозять у Klemetsrud по 250-825 євро. Зазначимо, що одна тонна мазуту еквівалентна 4-ом тоннам сміття.
Вироблені тепло чи електрика також продаються муніципалітету, однак за дуже низькими цінами в масштабах Осло. Для прикладу, тепло і електроенергія обходились місту в 0,2-0,26 крони або 0,02 євро за кВт-год в 2012 році.
Відповідальність за сортування сміття у Норвегії покладено на споживача. У супермаркеті кожен безкоштовно може отримати зелені та сині пакети, які вдома наповнити органічними відходами та пластиком відповідно. Решта відходів має складатися у білі пакети з-під покупок.
Особливо наполегливо норвежців просять зав’язувати пакети на два вузли. Причиною того є специфіка сортувального процесу на заводі Haraldrud. Усе сміття, яке спершу потрапляє на конвеєрні лінії, фільтрується через оптичні детектори – машина добре розтрушує і вибиває з потоку зелені та сині пакети.
Три сортувальні лінії. Фото Катерини Мірошніченко
Другий етап оптичного сортування здійснюється за аналогічним принципом. Над пластиком також потім допацьовують, оскільки той відправляється на переробку у Німеччину та Швецію. Якщо на попередньому етапі була помилка і в синьому пакеті є харчові віходи, об’єкт не пройде за вагою.
Відходи, що не потрапили до зелених або синіх контейнерів після сортування спалюються при температурі більше 850°C. В процесі використовуються фізичні, хімічні фільтри, рештки-метали переробляються, попіл захоронюється.
Дисплей контролю за спалюванням сміття у трьох котлах. Фото Катерини Мірошніченко
Тепло від горіння використовується для виробництва електрики та обігріву 84000 будинків у Осло. Система підігріву води має два контури. На виході із заводу вода має температуру 95-120°C, повертається з міста з показником 55-62°C. За рік Haraldrud здатен виробляти 250 ГВт-год електрики і тепла, Klemetsrud – 590 ГВт-год, їх сумарна потужність складає 144 МВт.
Генератор NEBB
Виробництво біогазу на заводі Romerike відбувається в кілька стадій: спочатку харчові відходи заливаються водою, щоб змити легкі елементи (пластик), далі відбувається стерилізація при температурі близько 130°C, зрештою у спеціальних контейнерах відбувається обробка бактеріальними культурами.
Оскільки в сирому біогазі міститься до 35% СО2, він додатково очищується і охолоджується до -166°C. У 2013 році з 7300 тонн відходів у Осло було вироблено 1,16 млн кубометрів біогазу (22,8 тис кубометрів стисненого), що забезпечило пальним 135 автобусів муніципалітету.
Хоча працівники Haraldrud зізнаються, що проект поки не окуповується, а доходу вистачає на покриття операційних витрат і амортизацію, Осло планує розширення переробних потужностей. Здоров’я норвежців і чисте довкілля, очевидно, вважається найрентабельнішими інвестиціями.
Вікторія Тороп, "Українська енергетика"