Переваги і установка сендвіч димоходу з нержавіючої сталі

Зміст:

• Переваги двохстінних димоходів
• Устрій
• Що потрібно знати, щоб безпомилково провести монтаж димоходу сендвіч?
• Які нюанси потрібно врахувати
• Схема установки: основні моменти

За будовою димоходи сендвіч з нержавіючої сталі – це двостінні труби з прокладеним між ними шаром теплоізолюючого матеріалу. Найчастіше в цій ролі виступає базальтова мінеральна вата або спучений перлітовий пісок. Завдяки його модульній конструкції можна отримати практично будь-яку необхідну конфігурацію.
Сталеві димоходи виробляються декількох видів. Одни з них призначені для твердопаливних котлів, інші – для газових. Димарі сендвіч для газових котлів здатні витримувати температуру порядку 400-450. Вони виконані з нержавіючої сталі (0,4-0,5) з додаванням титану. Для твердосплавних – використовують жароміцну сталь (товщина 1 мм). Їх робоча температура досягає 650°. Вони стійкі до загоряння сажі.
 
Переваги двохстінних димоходів

• Вогнестійкість – основне навантаження від високої температури бере на себе шар теплоізоляції, не дозволяючи тим самим розігріватися зовнішньому контуру до критичних параметрів.
• Вологостійкість – вони швидше прогріваються, що знижує можливість утворення на внутрішній поверхні його конструкції конденсату. Цьому ж сприяє також наявність теплоізоляції в сендвіч-структурі. Таким чином, у подібних конструкціях буде накопичуватися менше відходів у вигляді сажі, що дозволить чистити їх рідше.
• Стійкість до агресивних середовищ – димоходи з нержавіючої сталі сендвіч стійкі до впливу агресивних кислот, які утворюються під час горіння палива. Цим пояснюється, зокрема, високий термін служби.
• Простота монтажу і легкість конструкції – ці димовідводи зі сталі мають невелику вагу, тому немає необхідності в пристрої міцного фундаменту під піч або камін. Тому проводити установку системи може і одна людина. Всі деталі двостінних сендвіч димоходів легко між собою з'єднуються. Це дає можливість огинаючи перешкоди, змінюючи кут нахилу, нарощуючи димовий канал до необхідної довжини здійснювати кріплення до стін та покрівлі.

 
На цьому переваги описуваних конструкцій не закінчуються. До списку можна додати привабливість зовнішнього вигляду, швидкість монтажу і т. д. Правда, за вартістю вони поступаються цегляним з їх ремонтом, але це з часом повністю окупається, так як сендвіч труби для димаря (численні відгуки власників будинків тому зайве підтвердження) можна довгі роки експлуатувати без проблем.

Устрій

За останні роки на ринку теплотехнічного обладнання відбулися різкі зміни – він майже повністю переорієнтувався на використання в димовідводних елементах нержавійки. Димарі сендвіч з оцинкованої сталі, як показала практика, прекрасно протистоять негативним атмосферним явищам, високим температурам, а також агресивним середовищам.
 
Елементи дозволяють стикувати між собою труби, виконувати вигин каналу, щоб забезпечити обходження елементів конструкції будинку, проходження труби через перекриття і т. п.
Відзначимо деякі з основних конструктивних елементів димаря сендвіч.

• Труба сендвіч – такі труби мають різну довжину і діаметр, а це дозволяє використовувати їх для опалювальних пристроїв різної модифікації і потужності.
• Трійники – їх використовують для підключення димовідводів до топок опалювальних приладів і для влаштування розгалужень димового каналу.
• Коліно – з його допомогою влаштовують вигин димовідводу. Вид колін-відводів (90, 40, 30 або 15°) вибирають залежно від необхідного кута вигину.

  
Можна виділити також ревізійний трійник, конденсатозбірник, гирло, стіновий хомут, опорну консоль та інші.

Що потрібно знати, щоб безпомилково провести монтаж димоходу сендвіч?

Інструкція та схема монтажу димаря сендвіч досить проста, її виконання не вимагає серйозних умінь і навичок, однак, як і в будь-якій справі, «труднощі» можуть полягати в нюансах, які багато хто може вважати абсолютно незначними.
Які нюанси потрібно врахувати

Установка сендвіч димоходу починається від опалюваного пристрою.

Важливо!

• У димових труб не повинно бути уступів.
• Максимальна температура газів, які виводяться по трубі, дорівнює 500 °С.
• Труби можна відводити під кутом 30°.
• Поперечний переріз похилих ділянок труби повинен бути не менше, ніж у вертикальних. Вони не повинні мати шорсткостей.
• Якщо покрівля виконана з горючих матеріалів і для топки використовуються дрова або торф, то слід встановити іскроуловлювачі з металевої сітки (5 х 5).
• Димохід захищають від атмосферних опадів за допомогою різних насадок, наприклад, парасолькою або дефлектором. Але вони при цьому не повинні перешкоджати, щоб дим вільно виходив з труби.
• Будь-яка комунікація, скажімо, газовий трубопровід, електрична проводка не повинні стикатися з димарем.

Схема установки: основні моменти

Першу ланку димохідної труби з'єднують з трубою печі, каміна або іншого опалювального пристрою і закривають її заглушкою, щоб обмежити вихідний жар. Далі вставляють труби одну в іншу – кінцем меншого діаметру в іншу.

Ланки труби необхідно зібрати так, щоб дозволити конденсату, що утворився, стікати безперешкодно вниз.

Необхідно зістикувати і зовнішню трубу, і внутрішню. Зробити це одночасно досить складно. Є більш прості варіанти. Внутрішні труби випускають на 15см і з'єднують спочатку їх. Як це виходить буде досить добре видно. Потім зістиковують зовнішні труби. Щоб посилити отриманий стик, це місце обертають сталевим хомутом і стягують його дротом або болтами, гайками. Бажано покрити трубу шаром герметика, що витримує температуру в 1000 °С.

За цим же принципом кріплять трійник, наконечник, кут, парасолю. Димохід кріплять до стіни кронштейнами кроком в 2 м. Для зниження навантаження трійник кріплять до стіни опорними кронштейнами. За необхідністю можна використовувати горизонтальні ланки, які не перевищують метра.

Сендвіч труби бувають обклеєні плівкою. Не забудьте після складання цю плівку зняти.