Група українських вчених розробила автономну станцію з переробки сміття та виготовлення брикетів.

Проект, представлений в грудні 2015 року на Tech Today Hub, включає максимально механізовану сортувальну лінію і комплекс, який підвищує калорійність непридатних для вторинної переробки відходів, підсушує і подрібнює отриману суміш і формує з неї паливні брикети або пелети. 

Як зазначає керівник сектору енергетики УАН, генеральний директор консорціуму "Наука і енергія" Сергій Кузьменко, ноу-хау дозволяє вирішити проблему низькокалорійної маси твердих побутових відходів(1,6-1,8 тис. ккал), з якої відібрали цінну вторинну сировину.

«У відсортованому смітті залишається тонкий пластик і шкідливі викиди, які не горять самі по собі і для утилізації яких потрібен природний газ або мазут, — пояснює Сергій Кузьменко. — Ми ж пропонуємо змішувати цю масу з твердим біологічним паливом в залежності від регіону – приміром, у західних областях — з тирсою, обрізками, стружкою або соломою, у центральних – з соломою та стеблами соняшників, у північних – з торфом, у вугледобувних – з вугільним пилом – і робити повноцінне паливо, яке може бути реалізовано споживачам».

За словами науковця, змішування дозволяє "розсіювати" токсичні компоненти. «Концентрація шкідливих речовин у викидах не перевищує встановлену норму», — запевняє Сергій Кузьменко.

Розроблений переробний комплекс можна перевозити на вантажному транспорті, наголошує вчений. «Ми поставили перед собою завдання створити модифікацію модульного комплексу для утилізації стихійних звалищ, — пояснює Сергій Кузьменко. — Блок підготовки, сортувальний блок, блок грануляції та отримання брикету розміщуються у стандартних фурах (93-96 куб. м). Якщо поруч немає лінії електропередачі, на окремій вантажівці підтягується мобільна електростанція".

На розгортання мобільного комплексу необхідно три-чотири дні і політична воля, зазначають розробники. «Місцева влада повинна прийняти рішення і підготувати документацію про ліквідацію стихійного звалища, знайти біопаливо для змішування, укласти договір з бюджетною організацією або компанією про купівлю пелет або брикетів, — пояснює Сергій Кузьменко. — Продуктивність установки у порівнянні зі стаціонарними лініями (приблизно 1 т "змішаних" пеллет або брикетів на годину), невелика, однак комплекс повністю автономний і після того як відходи перероблені, розбирається і перевозиться до наступного стихійного смітника».

На міському або районному звалищі такі комплекси великої потужності можуть проектуватися і встановлюватися стаціонарно з використанням системи комунікацій полігону ТПВ, туди ж можна підтягувати ресурси для змішування і отримувати готове паливо, пояснюють розробники, додаючи, що в залежності від ситуації на полігоні може виникнути необхідність у додаткових роботах. Наприклад, у вирівнюванні виробничої площадки, доопрацювання та модифікації окремих модулів під місцеві умови.

Мобільний переробний комплекс, який можна використовувати для виробництва традиційних паливних гранул, обійдеться у 850 тис. доларів. Разом з тим, на доопрацювання технології компонування рухомих модулів знадобиться ще близько $70 тис. і два тижні.

Перша експериментальна установка, яка зараз монтується в Яготині, на першому етапі буде виробляти звичайні паливні брикети з торфу, розповідає Сергій Кузьменко. «Пізніше дообладнаємо комплекс і будемо виготовляти брикети з ТПВ та торфу, — пояснює вчений. – Наразі маємо домовленість з мерією міста, що в разі успіху другий модульний комплекс буде виготовлено вже для місцевого полігону».

Термін окупності навряд чи перевищить чотири роки і буде залежати від того, з якими ресурсами полігону працюватиме експлуатант комплексу, пояснює розробник. «Доступ до повного циклу переробки сміття та первинного сортування, дозволить повернути кошти за півтора-два роки, — наголошує Сергій Кузьменко. – Отримані пелети і брикети будуть мати калорійність приблизно на 40% нижче звичайних, і відповідно, у цій пропорції буде відрізнятися їх ціна. Однак в будь-якому випадку за кожну тонну утилізованих відходів, згідно із законодавством, держава виплачує 80 гривень».

Найголовніший виграш — поліпшення екологічної обстановки, впевнений вчений. «Ми пропонуємо недорогу технологію, яка дозволить компаніям, які зараз вибирають з відходів цінну вторсировину, повністю переробляти сміття з вигодою для себе", — підкреслює науковець.

Команда розробників, до якої, крім Сергія Кузьменко, входять вчені УАН Олег Ганзюк і Олександр Мальцев, вже отримала патент на винахід.