За дослідною ділянкою, яку засадили привезеними з Німеччини саджанцями, спостерігають викладачі та студенти вишу, передає Лтава.

Як зазначає кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри селекції, насінництва і генетики ПДАА Максим Кулик, академія вирощує міскантус на невеличкій плантації вже другий рік. «Рослинки закінчили вегетацію, досить високорослі, мають багато стебел, — розповідає вчений. — Урожайність не вибагливої до ґрунту, вологи та температури багаторічної трави може досягати 35 тонн/га».
До того ж міскантус очищає ґрунти від забруднення і, за словами Максима Кулика, науковці академії починають вивчати цю корисну функцію рослини.

У Полтавській аграрній академії вчені працюють над технологіями вирощування енергетичних культур в області. Поки що вуз має лише методичні розробки та теоретичні висновки. Яким буде результат енергозбереження поки невідомо, каже Ілона Рожко, здобувач наукового ступеня доктора філософських наук, яка під керівництвом Максима Кулика селекціонує енергетичні культури. «Це буде щось грандіозне, — впевнена молода спеціалістка. – До того ж міскантус не лише енергоефективний, а й не виснажує грунт».
За словами завідувача лабораторії відновлювальних джерел енергії ПДАА Володимира Калініченко, Україна має величезний потенціал для вирощуванняння енергетичних культур.
«Потрібен лише посадковий матеріал: закордонний досить дорогий, а вітчизняного ще немає, — пояснює фахівець. — Необхідно близько 3 років, щоб отримати достатню кількість матеріалу для вирощування культури в промислових масштабах».

Примітно, що для досліджень академія використовує сонячні батареї потужністю близько 300 Вт. Сонячні колектори кожного дня нагрівають близько однієї тонни води для ветеринарної клініки та гуртожитків.