Поки українці в очікувані зими готуються до чергових «газових сюрпризів» та запасаються дровами, країни ЄС втілюють у життя перехід на альтернативні джерела енергії, одним із яких є пелети.

Хоча у ЄС й виробляють приблизно 50% усього обсягу пелет у світі, проте попит країн ЄС на них значно вищий ‒він становить 75% пелетного ринку.

Загалом із 22,2 млн т пелет, спожитих країнами ЄС у 2016 році, 65% використали на опалення, а 35 % – для виробництва електроенергії.

Як і у виробництві, у споживанні пелет є свої лідери. Отож, основними споживачами деревних гранул в ЄС є Великобританія, Італія, Данія, Німеччина, Швеція, Бельгія, Франція та Австрія.

_.png

На використання гранул для опалення населення припадає близько 40% пелет. Цей ринок є доволі стабільним порівняно із виробництвом тепла та електроенергії для промислових споживачів. Щоправда, м’які останні чотири зими і низькі ціни на викопне паливо дещо скоротили використання гранул для опалення житлових приміщень.

В Італії, Німеччині, Франції та Австрії гранули застосовують переважно для опалення приватного житлового сектора та в промисловості з використанням котлів середньої потужності. У таких країнах, як Швеція, Німеччина, Австрія, Франція та Іспанія, якщо житло опалюють біомасою, то такі домогосподарства мають субсидії або менші податки від федеральних чи місцевих органів влади. Однак у більшості країн державне фінансування є обмеженим.

Очікується, що Італія стане найбільшим європейським ринком пелет для потреб приватних домоволодінь. Згідно із Національним планом заходів щодо відновлюваної енергетики цієї країни, використання пелет і надалі буде зростати і сягне 5 млн т у 2020 році. Однак лише 15% попиту покриває внутрішнє виробництво, а решту 85% забезпечує імпорт. Зараз Італія завозить пелети переважно з Австрії, Хорватії та Німеччини. З 2015 року імпорт пелет із США значно зменшився, що частково пов'язане з теплою зимою та вищою, ніж у європейських виробників, вартістю американських деревних пелет. Але логістика та економіка ринку показують, що найближчим часом імпорт з Північної Америки відновиться.

Якщо йдеться про промислове використання пелет у виробництві енергії для середніх підприємств або громадськими будівель, таких, як лікарні та басейни, то воно зазвичай не залежить від погодних умов. Попит на промислові пелети залежить насамперед від вимог та стимулів країн-членів ЄС.

У Великобританії, Бельгії і Нідерландах використання пелет для потреб населення є незначним, попит на них формують переважно великі електростанції. Таке широкомасштабне використання деревних гранул на електростанціях обумовлено вимогами ЄС щодо використання поновлюваних джерел енергії до 2020 року. Уряди цих країн вирішили виконувати свої зобов'язання переважно за рахунок використання біомаси для виробництва електроенергії. Оскільки ці країни не мають достатнього внутрішнього виробництва пелет, вони значною мірою залежать від імпорту.

Зокрема, уряд Великобританії запровадив Директиву ЄС щодо промислових викидів, вимагаючи від великих постачальників електроенергії, щоб вони перейшли з вугілля на відновлювані джерела до 2015 року. Це збільшило споживання пелет з 1,4 млн т у 2012 році до 7,3 млн т у 2016 році. Найближчим часом ринок для деревних гранул буде надалі збільшуватися. До кінця 2017 року планують завершити трансформування великої електростанції, яка зможе замість вугілля використовувати 1,5 млн т пелет. Очікується, що наявний потенціал повною мірою експлуатуватимуть наступного року. Окрім того, у 2019 році розпочне функціонувати й інша електростанція, здатна переробляти на енергію 1 млн т пелет.

Швеція та Данія поставили собі за мету збільшити використання поновлюваних джерел енергії у 2020 році до 49% і 30% відповідно. До 2020 року ще далеко, але мети ці країни вже досягли, причому основним джерелом енергії стала біомаса. У Швеції протягом останніх чотирьох років спостерігають зменшення кількості споживаних пелет. Пояснити це можна, як і у попередніх випадках, порівняно теплими зимами та зниженням цін на викопне паливо. Протягом 2012–2016 рр. споживання пелет у Данії трималося на позначці 2,1 млн т, але після переналаштування на використання пелет ще однієї ТЕЦ їхнє споживання у 2017 році зросте.

Частка поновлювальних джерел до 2020 року у Фінляндії має становити 38%. Зараз у цій країні у відновлювальній енергетиці використовують більше деревну тріску і лише незначна частина припадає на пелети.

У Бельгії промислове поточне використання пелет оцінюють в 1–1,3 млн т на рік. Проте закриття електростанції в Ґенті, заплановане до 2018 року, означатиме скорочення щорічного імпорту пелет в Бельгію на 500-600 тис. т. Відновлення попереднього рівня споживання пелет малоймовірне, оскільки уряд Бельгії відмовився від фінансування двох нових заводів. Крім того, ліцензія електростанції у Валлонії, яка щорічно використовує від 400 до 500 тис. т деревних гранул, закінчується у 2017 році.

У Нідерландах попит на пелети для промислового використання точно невідомий. Це пов’язано із суворими голландськими вимогами щодо сталості. У державній енергетичній угоді спалювання біомаси щорічно обмежується 3,5 млн т деревних пелет. В угоді також зазначено, що біомаса має відповідати конкретним критеріям сталості. Досі незрозуміло, які наслідки це матиме для постачання пелет. На відміну від голландського енергетичного сектора, голландський хімічний сектор планує використовувати деревні гранули у довготерміновій перспективі. Очікується, що використання пелет у Нідерландах буде поступово збільшуватися із середини 2017 року.

У Франції також є потенціал для промислового використання пелет. Хоча місцеві лісові сектори наполягають на використанні місцевої деревини, але попит поступово перевищує внутрішню пропозицію. Деякі нові біоенергетичні проекти розташовані поруч з гаванями і вже використовують імпортні гранули.

Окрім пелет, у ЄС використовують великі обсяги деревної тріски та брикетів. Поточне споживання деревної тріски в ЄС оцінюють у 15–20 млн т і очікують, що в 2020 році воно збільшиться до 28 млн т. Зростання попиту підтримують збільшенням інвестицій у теплоелектростанції середнього розміру. Найбільшими споживачами деревної тріски є Німеччина, Фінляндія, Франція, Швеція та Польща. Здебільшого її постачають місцеві виробники, але Скандинавію розглядають як потенційно перспективний ринок для імпорту тріски з країн, що не є членами ЄС.

За матеріалами EU Biofuels Annual 2017

Купити біопаливо

Пелети
з дерева, лузги, соломи
Брикети
з дерева, торфу, соломи
Дрова
кругляк, колоті
Щепа
технологічна, паливна
Деревне вугілля
фасоване, для гриля
Торф
торфобрикет, руф


Написати коментар (0)


Потрібен котел? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



Потрібне біопаливо? Заповнити анкету

Заповніть анкету та виробники запропонують вам ціни та послуги самі!



%EXHIBITION_1%
VIP-компанія дня: КРОНА ІМПУЛЬС Дніпропетровськ