Як біотренди приживаються в агросекторі

Причому останній - один з найбільш перспективних.

AgroPortal.ua побував на виробничих потужностях агрохолдингу перед самим початком масового збирання ранніх зернових і побачив, які інновації приживаються в сучасному агробізнесі.

Уже кілька років українські аграрії застосовують на посівах сої й інших бобових азотфіксуючі бактерії. Але ось використовувати щось подібне на ячмені, пшениці або сорго, схоже, будуть вперше. Цього року KSG Agro тестує нові препарати на площі близько 12 тис. га та найближчим часом планує підписати контракт про постачання продукту виробництва американської TerraMax.

За словами генерального директора «TerraMax Україна» Юрія Гоголя, в основі біопрепарату лежить використання бактерії Azospirillum, яка працює в якості фіксатора азоту - вбирає його з повітря та пертворює у форми, доступні для живлення рослин. Зараз компанія завершує реєстраційні процедури для того, щоб завезти в Україну першу партію.

До цього TerraMax протягом двох років проводила випробування біопрепарату в різних кліматичних поясах США. «Дуже хороші показники були в Техасі на посушливих грунтах і на півночі в умовах екстремально низьких температур», - говорить комерційний директор «TerraMax Україна» Олексій Сутушко.

Бактерія спокійно переносить холод, аж до повної заморозки, і може застосовуватись як при обробці посівного матеріалу, так і вноситися в ґрунт. Біопрепарат заміщає в середньому від 30 до 100 кг азоту на гектар і обходиться в 2-3 рази дешевше, ніж використання хімічних добрив. До того ж дає 10%-е збільшення врожаю і на 1% збільшує вміст протеїну в рослинах.

Разом з тим, як говорить генеральний директор KSG Agro Сергій Мазін, ними керує не стільки можливість економії, скільки прагнення нівелювати погодні ризики. Так, кожен кілограм внесених азотних добрив гарантовано віддає вдвічі. Але! Якщо на це вдвічі вистачило вологи. А волога - велика проблема, особливо в степу.

«За допомогою спеціальних азотфіксуючих бактерій ми побачили можливість отримувати від 30 до 100 кг діючої речовини азоту в ґрунт, і це нас дуже зацікавило. Навіть якщо звести цю цифру до самого консервативному мінімуму - 30 кг діючої речовини азоту, - то це еквівалентно 100 кг аміачної селітри», - розповідає Сергій Мазін.

Так, погоджується він, повністю бактерія поки не замінить добрива. Згідно з технологічною картою, частину азотних добрив потрібно вносити по мерзлоталому грунту, а при таких умовах бактерія знаходиться в сплячці, вона не генерує азот. «А ось замість операції по внесенню 100 кг селітри в кінці кущіння - початку виходу в трубку - тут ми можемо внести біопрепарат. Плюс до того, бактерія продовжує «працювати» і в момент цвітіння, і в період наливу, коли вже іншими способами азот рослині взагалі ніяк не дати», - пояснив гендиректор KSG Agro.

Енергетична програма агрохолдингу складається з двох блоків: виробництво пелет з відходів та виробництво теплової енергії з цих гранул. Зараз компанія експлуатує 5 пелетних котелень: 3 на свинокомплексі в с. Нива Трудова, 1 - в школі в с. Новопокровка і 1 - в м. Дніпро в ТЦ «Міріада». До кінця року планується відкрити ще 5 котелень в школах, і все - на альтернативному паливі з відходів зернових і лушпиння соняшника.

«Ми продаємо не самі гранули, а тепло, - говорить керівник енергетичної програми Ігор Ушаков. - Будуємо і обслуговуємо котельні, які опалюють, наприклад, школи. Якщо раніше школа в с. Новопокровка витрачала лише на закупівлю вугілля 800 тис. грн, то тепер опалювальний сезон їй обходиться приблизно в 370 тис. грн економія очевидна».

За його словами, така котельня окупиться для компанії за 3-4 роки.

«Восени будемо концентруватися на школах, тому що це соціально значимо для села. Крім того, нам зручно поставляти туди пелети з точки зору логістики. З боку шкіл, дитячих садків затребуваність дуже висока, адже у них застарілі комунікації та котельні», - додає Сергій Мазін.

У KSG Agro висаджено 4-річне поле міскантусу. На 6-й рік воно має дати близько 6 т/га. Зараз в компанії чекають цього показника і планують розсадити рослина на інших площах, непридатних для вирощування сільгоспкультур.

«33 га маточного поля можна буде розсадити приблизно на 400 га. До кінця року проаналізуємо, який ресурс ми отримуємо із зернових відходів і лушпиння соняшника, а потім приймемо рішення про те, скільки розсадимо міскантусу», - пояснює Сергій Мазін, додаючи, що міскантус набагато ефективніший, ніж відходи зернових, та й енерговіддача рослини дуже висока.