Використання біотехнологічних методів в розмноженні міскантусу

Міскантус – це багаторічна рослина з С4 шляхом фотосинтезу, яка дає через 2 роки вирощування до 25 т/га сухої маси. Вона є якісною енергетичною сировиною, оскільки містить 64-71 % целюлози. Біомаса в енергетиці може бути використана в якості біопалива, сировини для виробництва будівельних матеріалів та у целюлозно-паперовій промисловості.

Співробітники сектору культури клітин і тканин in vitro займаються вивченням сомаклональної мінливості рослин-регенерантів міскантусу, отриманих з елементів недозрілої волоті. Для цього було розроблено метод клонального мікророзмноження та метод органогенезу з калусних тканин міскантусу.

У 2013 році було закладено дослід по вирощуванню міскантусу різних видів з культури in vitro у відкритий ґрунт без застосування адаптації розсади у теплиці. Через три роки вегетації (2015 р.) рослини Miscanthus giganteus утворили ризоми від 6 до 12 см з закладеними бруньками в кількості від 1 до 8 штук. Ризоми було висаджено в жовтні 2015 року і отримано рослини, які не поступаються біоморфологічними параметрами рослинам міскантусу отриманими за звичайного вегетативного розмноження.

На дослідні станції мережі інституту було передано 2230 рослин різних видів, отриманих методом клонального мікророзмноження in vitro, для створення колекції.

Також у 2015 році було отримано регенеранти Miscanthus giganteus з калусної тканини походження з елементів недозрілої волоті. У 2016 році клоновані лінії рослин-регенерантів було висаджено на вегетаційній ділянці ІБКіЦБ НААН. На даний час проводяться дослідження лінійного матеріалу рослин-регенерантів за біоморфологічними ознаками.