Найбільші інвесткомпанії світу, керуючі активами на $32 трлн, виступили із закликом до учасників саміту ООН з клімату. Вони вимагають закрити всі вугільні електростанції і різко підвищити податки на викиди CO2. І це вигідно.
Заяву ряду найбільших пенсійних, пайових фондів і страхових компаній приурочено до другого тижня кліматичного саміту ООН, який проходив у польському Катовіце. Один з авторів звернення, інвесткомпанія Schroders, підрахувала, що втрати світової економіки від глобального потепління становитимуть $23 трлн на рік, якщо не вжити термінових заходів зі скорочення викидів парникових газів.
Інвестори попереджають: в недалекій перспективі середньорічна температура підвищиться на три градуси Цельсія. Тоді прибережні райони затопить, сільське господарство прийде в занепад, а втрати світової економіки в чотири рази перевершать масштаби світової фінансової кризи 2008 року. У заяві цей прогноз названий «катастрофою для світової економіки».
Примітно, що з попередженням такого роду виступає саме бізнес. Зазвичай прийнято вважати, що корпорації підтримують збереження вуглеводневої залежності світової економіки, вважаючи її вигідною.
Рейтингове агентство Standard and Poor's попередило учасників саміту ООН: «Зміна клімату вже починає погіршувати функціонування нашого світу». А Томас ДіНаполі, глава Пенсійного фонду штату Нью-Йорк, який управляє активами на $207 млрд, заявив, що негайне вжиття заходів по боротьбі з глобальним потеплінням сприяє створенню нових робочих місць і зростанню світової економіки. Основна вимога інвесторів - поетапне закриття всіх вугільних електростанцій. Інша вимога - десятикратне збільшення податків на викиди CO2, з менш ніж $10 за тонну до $100.
Крім того, інвестори наполягають на скасуванні всіх субсидій для видобуваючих і спалюючих вугілля, нафту і газ підприємств. За даними МВФ, на це по всьому світу виділяється по $5 трлн на рік. Згідно даним на саміті ООН документам, країни «великої двадцятки» повинні скасувати ці субсидії протягом 10 років. Це скоротить глобальні викиди вуглекислого газу на 10% до 2030 року. Інвестори, проте, вважають такі заходи недостатніми.
При цьому незалежні експерти закликають паралельно відмовитися з відмовою від вуглеводнів вирішувати соціальні проблеми груп населення, які можуть від цього постраждати. А це не тільки шахтарі. Приклад того, як не треба боротися з глобальним потеплінням - політика президента Франції Еммануеля Макрона. Він вирішив підвищити акцизи на моторне паливо для скорочення його споживання і в якості внеску в боротьбу з кліматичними змінами. Однако протестний рух «жовтих жилетів» влаштувало масові заворушення і погроми в Парижі, а Макрону довелося піти на введення деяких елементів надзвичайного стану в країні.
Прямо протилежної Макрону думки дотримується президент США Дональд Трамп, який готовий продовжувати субсидіювати вуглеводневу економіку. На саміт у Польщі його представники привезли презентацію так званого «чистого вугілля». При цьому фахівці американської енергокомпанії Duke Energy довели: твердження про те, що хімічно оброблене вугілля нібито не шкодить екології - це міф.