Встановлена
потужність об’єктів з виробництва електроенергії з БМ і БГ в Україні є
найменшою, порівняно з іншими об’єктами ВДЕ та на 1.04.2018 року становила: з
біомаси – 43,8 МВт, з біогазу – 40,6 МВт, тоді як СЕС – 841,4 МВт, ВЕС – 512,2
МВт. Можна констатувати суттєве відставання розвитку виробництва електроенергії
з БМ та БГ по відношенню до виробництва електроенергії з інших ВДЕ (сонце,
вітер), в тому числі у порівнянні з тенденціями в ЄС. Так, Україні частка виробництва електроенергії з
БМ та БГ у 2016 році склала лише 1,2 %, в той час як частка ВЕС становила 8,8%,
СЕС – 4,5% від всієї електроенергії з ВДЕ.
В
ЄС ситуація суттєво інша. Зокрема, у 2015 році у структурі виробництва
електроенергії з ВДЕ частка електроенергії з БМ склала 17,9 %, ВЕС – 30,3%, СЕС
– 10,8%. Висновок: в Україні виробництво електроенергії з БМ і БГ в структурі
виробництва електроенергії з ВДЕ (1,2%) у 14,9 разів відстає від середнього
показника по ЄС (17,9%). А частка виробництва електроенергії з БМ і БГ
порівняно з ВЕС є в 4,5 рази, а порівняно з СЕС, в 6,5 разів нижчим, ніж в ЄС.
Причини такого відставання:
По-перше,
це суттєво нижчий рівень зеленого тарифу (ЗТ) для БМ і БГ в Україні у
порівнянні з більшістю країн ЄС. Зокрема, Україна знаходиться на 13 місці серед
15 країн ЄС, що використовують ЗТ, як засіб стимулювання виробництва
електроенергії з БМ і БГ.
По-друге,
це відсутність диференціації рівня ЗТ для БМ і БГ в залежності від потужностей
електростанцій. Сьогодні всі об’єкти електроенергетики на БМ та БГ, незалежно
від їх потужності, отримують однаковий ЗТ. Однак, установки меншої потужності
мають вищі питомі капітальні витрати, а отже потребують більш високого тарифу.
Майже в усіх країнах ЄС ця залежність врахована і рівень ЗТ залежить від
потужності об’єктів з суттєвим зростанням в сторону малих потужностей.
По-третє,
це подальше пониження рівня ЗТ для БМ і БГ на 10% у 2020 і ще на 10% у 2025 р.
Це призведе до подальшого збільшення строків окупності проектів, оскільки
інвестиції у виробництво електроенергії з БМ і БГ в часі практично не
зменшуються, а вартість сировини та праці постійно зростає. Таким чином,
будівництво нових об’єктів виробництва електроенергії з БМ і БГ після 2020 року
може взагалі припинитися.
По-четверте,
це недостатній термін дії гарантованого ЗТ (до 2030 р) – до 10 років для
об’єктів, що почнуть будуватися в 2018 р і будуть запущені після 2020 р. Дія ЗТ
в Україні гарантована лише до 2030 року, і цей строк вже є недостатнім для
повернення інвесторам вкладених інвестицій. В середньому, реалізація проектів
виробництва електроенергії з БМ і БГ займає близько трьох років. Отже, для
об’єктів, що почнуть будуватися, наприклад, у 2018 році і будуть введені в
експлуатацію вже після 2020 року, ЗТ діятиме менше 10 років.
Через
дію перерахованих факторів переважна більшість інвесторів, в тому числі
внутрішніх, вже заявили, що якщо
законодавство в сфері біоенергетики не зміниться вони добудовують проекти, що можуть бути
запущені до 1 січня 2020 року, і після цього запиняють інвестування проектів з
виробництва електроенергії з БМ і БГ, оскільки не бачать в цьому достатнього
економічного сенсу для себе. Дуже поганий сигнал, який змушує нас терміново
виправляти ситуацію.
Що необхідно змінити?
1.
Ввести різні рівні ЗТ для електричної енергії,
виробленої з біомаси, залежно від потужності об’єктів електроенергетики.
Фактично, діючого рівня ЗТ (0,1239 Євро/кВт*год) сьогодні «вистачає» тільки
великим (понад 5 МВт) установкам на БМ. Для установок меншої потужності, ЗТ
варто встановити більш високим, зокрема, для установок потужністю до 1 МВт на рівні 0,15 Євро/кВт*год, для установок
потужністю 1-5 МВт на рівні – 0,14 Євро/кВт*год. Ці і подальші рівні ЗТ
розраховані авторами виходячи з необхідності
забезпечити інвестору рівень внутрішньої норми рентабельності (IRR) на рівні 20%, за умови залучення 60%
кредитних коштів у Євро на 8 років під 8% річних (одні з найкращих умов
кредитування проектів ВДЕ на сьогодні в Україні).
2.
Запровадити підвищення ЗТ для електричної енергії, виробленої з аграрної
біомаси, в тому числі зі збереженням залежності рівня ЗТ від потужності
об’єктів електроенергетики. Аграрна БМ та енергетичні культури формують
основний енергетичний потенціал біомаси в Україні, а тому введення підвищеного
ЗТ для електричної енергії, виробленої з цих видів БМ, стимулюватиме їх більш
широке використання для виробництва електроенергії, а аграрії зможуть отримати
додатковий дохід. Окремий ЗТ пропонуємо запровадити для електроенергії,
виробленої з соломи, стебел кукурудзи та соняшника, а також з енергетичних
культур. Слід зазначити, що у багатьох країнах ЄС застосовуються аналогічні
підвищені ЗТ для аграрної БМ. Наприклад, у Швейцарії за використання аграрної
БМ надається бонус до базового тарифу від 0,042 до 0,168 Євро/кВт*год.
3.
Запровадити підвищений ЗТ для електричної енергії, виробленої з БМ на
теплоелектроцентралях (ТЕЦ). На сьогодні інвестори переважно будуть
електростанції на БМ в режимі ТЕС, тобто в «чистому полі», без продажу теплової
енергії споживачам. При цьому понад 70% енергії палива скидається у вигляді
тепла в атмосферу. Пояснюють вони таке своє рішення і небажання будувати ТЕЦ
підвищеною вартістю землі в межах міста, додатковими витратами на підключення
до теплових мереж, підвищеними інвестиційними витратами, зменшенням
електричного ККД в разі когенерації.
Стимулювання
ТЕЦ, що пропонується, на нашу думку виправить ситуацію і сприятиме зростанню інвестицій саме в ТЕЦ на
БМ, що призведе до значного (на 30-40%) підвищення ефективності виростання
біопалив у порівнянні з їх використанням в ТЕС. При цьому умовою надання ЗТ на
електроенергію, вироблену на ТЕЦ, може стати постачання споживачам певного
відсотку виробленого тепла (наприклад, понад 60% корисного використання
виробленого тепла протягом опалювального сезону).
Якщо
узагальнити, ЗТ, що пропонуються та враховують потужність об’єктів
електроенергетики, можливість використання аграрної БМ та виробництво
електроенергії на ТЕЦ, виглядатимуть наступним чином:
4.
Ввести різні рівні ЗТ, що залежать від потужності об’єктів, для електричної
енергії з біогазу і біометану.
Слід
зазначити, що біометан – це біогаз, що за своїми фізико-технічними
характеристиками відповідає стандартам на природний газ для подачі в
газотранспортну та газорозподільні системи або для використання в якості
моторного палива. У ЄС та інших розвинених країнах спостерігається активний
ріст виробництва біометану. Протягом 2011-2016 років число біометанових заводів
в ЄС зросло з 187 до 503 одиниць. За цей же період виробництво біометану
виросло в 23 рази з 752 до 17264 ГВт∙год на рік (з 0,08 до 1,7 млрд м3 СН4 на
рік), а середній річний приріст склав 87%. При цьому в ЄС активно
застосовуються різні схеми підтримки виробництва біометану. Натомість, в
Україні виробництво біометану відсутнє, в тому числі через відсутність
будь-якого стимулювання та державної підтримки. Оскільки, ЗТ на електроенергію
з біогазу є запровадженою і діючою схемою підтримки в Україні, впровадження
схеми підтримки біометану на основі такого тарифу виглядає найбільш простим і
реалістичним шляхом. Зокрема, пропонуємо наступні ЗТ на електроенергію,
вироблену з біогазу та біометану, що також залежать від величини встановленої
потужності об’єктів.
5.
Продовжити дію ЗТ для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну
енергію з БМ, БГ та біометану. Строк дії ЗТ до 2030 року вже не забезпечує
інвесторам достатніх гарантій для повернення інвестицій. Нова система державної
підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії у формі
аукціонів (відповідно до законопроекту №8449 від 07.06.2018 р.) передбачає
встановлення державної підтримки на 20 років від підписання договору
купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії
суб’єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на державну
підтримку (PPA). Відповідно, проекти на БМ та БГ, які не підпадатимуть під
аукціони, знаходимуться в дискримінаційному положенні, оскільки матимуть
гарантію дії ЗТ максимум на 10 років (тільки до кінця 2029 р.). У зв’язку з
цим, пропонуємо подовжити термін дії ЗТ для суб’єктів господарювання, що
виробляють електричну енергію з БМ, БГ та біометану на 20 років від дня
набрання чинності укладених договорів купівлі-продажу електричної енергії за ЗТ
(PPA) без зменшення ЗТ на 10% кожні 5
років.
Вважаємо, що реалізація всіх зазначених заходів здатна суттєво збільшити обсяги виробництва електроенергії з БМ, БГ та біометану, а також забезпечити:
- збільшення кількості установок малої та середньої потужності зі зниженням фінансових, інвестиційних та сировинних ризиків та достатнім рівнем інвестиційної рентабельності;
- стимулювання використання сільськогосподарської сировини та відходів в якості палива;
- будівництво нових, сучасних та ефективних об’єктів електроенергетики, в тому числі з використанням обладнання українського виробництва;
- ефективне використання твердого біопалива за рахунок когенерації;
- впровадження проектів на БМ, БГ та біометані в системах централізованого теплопостачання. Суттєве заміщення природнього газу біопаливами;
- збільшення кількості розподілених генеруючих установок з стабільною генерацією, що не потребують резервування. Навпаки, при достатній ціні електроенергії на ринку маневрових потужностей самі електростанції на БМ, БГ і біометані зможуть відігравати роль маневрових;
- створення нових робочих місць в регіонах, в тому числі в суміжних секторах (заготівля палива і сировини, виробництво обладнання, проектування, будівництво, логістика);
- розвиток суміжних секторів економіки (сільське господарство, банківський сектор, транспорт та ін.);
- наповнення місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів.
- Сектор біоенергетики потребує цих змін і поверне підтримку держави столицею!
Сергій
Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження
України
Георгій
Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України