Пелети і брикети, в Одеській області переходять на альтернативне паливо

У зв'язку з високою вартістю енергоресурсів і дефіцитом якісного вугілля в країні, населення України стало уважніше придивлятися до альтернативних видів палива. Власний кореспондент «Думської» в Придунав'ї Сніжана Стрепетова розповість, як цей процес проходить в Ізмаїльському районі, де місцеві жителі все частіше замість вугілля і дров користуються пелетами і брикетами.

На сьогоднішній день в Ізмаїлі і районі є два основних виробника біопалива: ТОВ «Південний торговий дім» (маслоекстракційний завод) виробляє пелети, а Каменський завод - брикети.

Пелети і брикети мають суттєві відмінності, незважаючи на те, що сировина при їх виготовленні може використовуватися одна і та сама - лушпиння насіння, солома, гілки дерев та інше. Пелет за своїм розміром значно менше, ніж брикет. І перед тим, як його використовувати, необхідно встановити спеціальне обладнання (пальник), а в печі зі звичайними колосниками пелети будуть прокидатися між зазорами.

Брикети ж є найбільш щадною пропозицією для споживача, оскільки не вимагають установки спеціального обладнання. Це свого роду проміжний варіант між вугіллям і пелетами. Однак і в застосуванні такого виду біопалива існують певні нюанси, які впливають на якість опалення.

Експерти запевняють, що даний вид палива є екологічно чистим: при згорянні викиди СО2 рівні поглинанню вуглекислого газу під час росту дерева, а викиди оксиду азоту та летючих органічних компонентів значно знижені завдяки використанню сучасних технологій спалювання.

Як розповіла генеральний менеджер ТОВ «Південний торговий дім» Юлія Чилибийська, підприємство почало випускати пеллети кілька років тому, використовуючи відходи від виробництва - лушпиння від насіння соняшнику.

В даний час обсяг виробництва підприємства становить 100 тонн пелет на добу - всього 3 тисяч тонн на місяць. При цьому основна частка продукції експортується в такі країни, як Румунія, Молдова, Польща, Болгарія. Вартість однієї тонни пеллет - 1500 грн.

«Частка дрібного споживача сьогодні становить близько 40%, а це не так уже й мало, якщо взяти до уваги, що ще недавно наш завод випускав 30-40 тонн пелет на добу, а місцеве населення набувало лише 5%», - зазначає Юлія Чилибийська.

Крім того, що використовувати пелети в Ізмаїлі і районі стали більше приватники, з кожним роком збільшується кількість підприємств і організацій, які оцінили переваги цього виду палива.

Так, минулої зими на пелети перейшли і в Ізмаїльському відділенні ГСЧС.

Рятувальники запевняють, що їх цілком влаштовує «нове тепло». У минулі роки приміщення загальною площею в тисячу квадратних метрів обігрівали за допомогою газу, але з підвищенням його вартості поступово перейшли на дрова. Але це було не дуже зручно - у печі постійно повинна була знаходитися людина, щоб підкидати чурки.

У цьому ж опалювальному сезоні наявний котел трохи удосконалили і перевели на пелети. Рятувальники задоволені - засипають бункер гранулами, і перебувати поруч тепер немає особливої необхідності. Єдина прикрість - чистити від сажі котел доводиться раз на тиждень.

Ну, а економічна вигода - очевидна.

«Обігрів будівлі за допомогою пелетів обходиться організації в два рази дешевше, ніж газом», - розповіла головний бухгалтер Ізмаїльського відділення ГСЧС Наталія Посту.

У той же час такий вид палива вимагає певних фінансових вкладень, тому дозволити його собі на початковому етапі можуть поки не всі.

Для людей з обмеженими фінансовими можливостями набагато вигідніше будуть брикети. Їх, як ми вже сказали, випускає Каменський завод, що відкрився в кінці 2016 року. Основним джерелом сировини тут служать солома і лушпиння насіння соняшнику. Вартість тонни продукції - 3000 грн.

«Наш основний покупець - це люди не найвищого достатку, - розповідає головний технолог підприємства Сергій Жданов. - Це пенсіонери, працівники бюджетних організацій і, взагалі, люди, які вміють рахувати гроші ».

За перший рік виробництва гідності каменских брикетів на Ізмаїльщині встигли оцінити, і за другий сезон підприємство продало селянам майже в два рази більше своєї продукції, виготовивши близько 350 тонн біопалива. Найбільше грілися брикетами в Суворові - місцеві жителі закупили 70 тонн, на другому місці Першотравневе та Очеретянка, в яких закупили по 60 тонн палива.

Сільський голова Першотравневого Віктор Чорний розповів, що в селі вже майже третина жителів протестувала брикети, і майже всі вони припали до душі з точки зору їх економічної вигоди. У перспективі керівництво планує налагодити випуск біопалива на базі недавно створеного комунального підприємства.

У темі виробництва солом'яних пелет і брикет є важливий плюс: після збирання врожаю виробник вибирається на поле і прибирає стерню, а не спалює її, таким чином вдається уникнути проблеми підпалу полів.

В цілому робимо висновок, що в Ізмаїльському районі з кожним роком зростає попит на альтернативне паливо. Наскільки стійким і оптимістичним буде цей процес - покаже час, проте треба сказати, що багато в чому успішність застосування паливних гранул і брикетів залежить від обладнання, яке використовує споживач: чим вище рівень його відповідності даним видом палива, тим вище тепловіддача і зручніше сам процес.

Процес переходу населення на біопаливо має в кінцевому підсумку і політичне значення: адже якщо він знайде великі масштаби, то можна буде говорити і про незалежність країни від іноземних енергоресурсів.

Автор Сніжана Стрепетова